"Живемо у дикі часи"
Там літо приходить взимку. Там квіти розвіяні вітром.. Живемо у дикі часи. Зруйновані стіни і вікна. Там стежками ніхто вже не ходить.. Ліса і поля їх домівки. І серед болота і болі. Усміхнені люди все вірять.. Все вірять у славу та волю. З родиною в сердці прямують. Прямують наперекір долі. Свою перемогу здобути..
2023-01-08 22:34:38
4
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
просто веселка
@Честер Фінч з 2021 року)
Відповісти
2023-01-08 22:42:43
1
Антон Шаталов
Оу, огненний вірш, змушує мене знову задумуватися, закопавшися надовго в собі.
Відповісти
2023-01-10 16:14:30
1
Честер Фінч
@Антон Шаталов Дякую за відгук, радий що він тобі сподобався.
Відповісти
2023-01-10 16:50:33
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12612
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13409