"Як не любити край"
Честер Фінч
Як не любити край, де вперше ти побачив. Чарівний цвіт троянд, цих навесні. Пишні сади, зелені ці гаї.. До себе так приманюють усіх. Як не любити край, де вперше став на ноги. Де вперше ти, зробив життєві кроки.. Думок політ свій, вперше ти зробив.. Як не любити край, де пахне черемшина. Де люди справжні, без фальшивих лиць. Де сонце світить, де живе людина! Я тут життя, даремно не прожив..
2023-06-10 22:36:45
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lexa T Kuro
Надихаюче! Дякую🙏🌈☀️
Відповісти
2023-06-11 09:01:06
1
Честер Фінч
@Lexa T Kuro 😉
Відповісти
2023-06-11 09:01:51
Подобається
Інші вірші поета
"Не поспішаю" "Відлітаючи в теплі краї" "Не бував ти у нашому краю" "Дорога у Вічність"
Інші поети
Леся
@lesia62
Mennah Mostafa
@mennahhxx
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5670
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2436