"Добрі Люди"
Честер Фінч
Люди добрі люди, нехай в наш світ добро прибуде.. Самі себе вбиваємо без болі. Кожен руйнує емоційний стан.. Весь в помилках та прикутий до крові. Щоб зберегти хоча б краплину надії.. Маємо бути просто людьми. Кожен із нас вже забуває як жити.. Тільки докори та сумління в душі! Люди добрі люди, нехай в наш світ добро прибуде.. Кожен із нас добро створює сам. І день як день і ніч ніби та. Але змінилось багато, з часом закриті будуть вуста.. І збережу я в пам'яті чудові слова. Тут залишатись захотілось мені. Весь цей світ потрібно лікувати. І кожен з нас і лікарь та палач.. Головне лікувати а не вбивати..
2022-12-14 21:46:57
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Сандра Мей
чудовий сенс. Але як на мене багато гіперболи. Та що поробиш коли й дійсно таке буває в людей.
Відповісти
2022-12-15 13:00:31
1
Інші вірші поета
"Ще з тих часів" "Думи про минуле" "Так хочеться" "Серед Гір"
Інші поети
Julian de Sousa
@juliandesousa
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5385
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4642