"Добрі Люди"

Честер Фінч

Люди добрі люди, нехай в наш світ добро прибуде.. Самі себе вбиваємо без болі. Кожен руйнує емоційний стан.. Весь в помилках та прикутий до крові. Щоб зберегти хоча б краплину надії.. Маємо бути просто людьми. Кожен із нас вже забуває як жити.. Тільки докори та сумління в душі! Люди добрі люди, нехай в наш світ добро прибуде.. Кожен із нас добро створює сам. І день як день і ніч ніби та. Але змінилось багато, з часом закриті будуть вуста.. І збережу я в пам'яті чудові слова. Тут залишатись захотілось мені. Весь цей світ потрібно лікувати. І кожен з нас і лікарь та палач.. Головне лікувати а не вбивати..

2022-12-14 21:46:57

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Сандра Мей

чудовий сенс. Але як на мене багато гіперболи. Та що поробиш коли й дійсно таке буває в людей.

Відповісти

2022-12-15 13:00:31

Інші вірші поета

"Місце наших мрій" "Крила кохання" "Останнє бажання" "Моя Рідна"

Інші поети

Steffy Rachel

@steffy_Rachel

Masha Debil

@Debilmasha

Семіраміс

@stets

Схожі вірші

Всі

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

2489

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

5040