"Сповідь"
Честер Фінч
Добровільно сонце зігрівало твою душу, але Злими лабіринтами закрити її мушу.. Сам собі негараздами тут не давав заснути... Все, що я шукав колись, знаходив я повсюди. Мене пробачити вже неможливо.. Я став вже "не тим" кого ти полюбила.. Що я зробив зі зла, - не навмисно.. Нехай залишиться позаду! Лише в спогадах з тобою Залишусь я тим самим.. Таким який я був уперше В той день коли зустрів тебе.. Цей день мені все гріє сердце Яке давно вже кам'яне..
2022-11-22 17:54:02
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
просто веселка
Гарний вірш, правда в передостанньому стовпчику мабуть мало бути "з тобою", а не "с тобою". Вибачаюсь, якщо помиляюсь 😅
Відповісти
2022-11-22 21:43:59
1
Честер Фінч
@просто веселка Дякую що підмітили👍 Вже виправив цю фатальну помилку😅
Відповісти
2022-11-23 16:28:39
1
Інші вірші поета
"Мій дім збудований" "Пригорни мене" "Замок мій" "Досить"
Інші поети
TVOY 50/50
@fidelium_semper
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1382
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3691