"Сповідь"
Добровільно сонце зігрівало твою душу, але Злими лабіринтами закрити її мушу.. Сам собі негараздами тут не давав заснути... Все, що я шукав колись, знаходив я повсюди. Мене пробачити вже неможливо.. Я став вже "не тим" кого ти полюбила.. Що я зробив зі зла, - не навмисно.. Нехай залишиться позаду! Лише в спогадах з тобою Залишусь я тим самим.. Таким який я був уперше В той день коли зустрів тебе.. Цей день мені все гріє сердце Яке давно вже кам'яне..
2022-11-22 17:54:02
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
просто веселка
Гарний вірш, правда в передостанньому стовпчику мабуть мало бути "з тобою", а не "с тобою". Вибачаюсь, якщо помиляюсь 😅
Відповісти
2022-11-22 21:43:59
1
Честер Фінч
@просто веселка Дякую що підмітили👍 Вже виправив цю фатальну помилку😅
Відповісти
2022-11-23 16:28:39
1
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1097
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3304