"Та все не те"
Честер Фінч
Ах як хочеться побачити, милий дім. Всі ці вікна на Париж, на Амстердам, і на Рим. Та все не те! Де ці вулиці розбитих ліхтарів? Де ці долі зламаних людей? Тут все не те! Не бачу серед розкоші та блудства, я вірних щирих друзів, та товаришів... Тут наркота-в порядку норми! Тут бути ніким-цілком собі. Та як тут жити? Якщо про життя поговорити, нема з ким. Всі говорять про гроші, славу, та вечірки еліт.. Про це життя, лиш скаже тільки дід.. До нього я присяду, вип'ю трохи, і розповім йому, що маю на душі.. Він все почує і зрозуміє. І скаже він: Життя-це той ще, сраний цирк!
2023-07-21 22:14:34
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lexa T Kuro
В діда теж були свої перемоги та поразки, і сумніви, і роздуми - впевнена). Цікавий вірш! Мені дуже подобаються пошуки Вашої душі відповідей на вічні питання👍🔥
Відповісти
2023-07-22 07:13:14
1
Інші вірші поета
"Місто" "Все життя щось бракує" "Над горизонтом" Поема "Чаклун з долини казок"
Інші поети
Meteorite ..
@mars_milk
Alina Mykhalchuk
@Alina_author
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1946
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1296