"Втеча"
У вікні силует, думок початок. Сердце моє, вже давно не сяє.. Згорить воно у пітьмі. Залишу назавжди вірші. Десь у одвірках своєї душі! Змушений втікти від себе самого. І помилки мої, це лише сором. Щоб вже втікти, від поглядів цих сумних. Потрібно мені, зникнути просто від всіх. У своїх казках.. Ріки мої позасихали, стукіт коліс не чути вже далі. У далині, бачу покинуті дні.. Я втратив вже їх, у підніжжі гори. Ліки від страху, досі немає. Страх поглинає, не відпускає. Як досягти, сміливого знайти? Поміж темних дерев.. Себе віднайти.. Скажіть ви мені..
2023-03-03 00:16:03
6
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2523
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4083