"Втеча"
Честер Фінч
У вікні силует, думок початок. Сердце моє, вже давно не сяє.. Згорить воно у пітьмі. Залишу назавжди вірші. Десь у одвірках своєї душі! Змушений втікти від себе самого. І помилки мої, це лише сором. Щоб вже втікти, від поглядів цих сумних. Потрібно мені, зникнути просто від всіх. У своїх казках.. Ріки мої позасихали, стукіт коліс не чути вже далі. У далині, бачу покинуті дні.. Я втратив вже їх, у підніжжі гори. Ліки від страху, досі немає. Страх поглинає, не відпускає. Як досягти, сміливого знайти? Поміж темних дерев.. Себе віднайти.. Скажіть ви мені..
2023-03-03 00:16:03
6
0
Інші вірші поета
"Сім'я" "Мені кожен вечір, запалюють зорі" "Цей вірш" "Місце наших мрій"
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4918
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1716