"Втеча"
Честер Фінч
У вікні силует, думок початок. Сердце моє, вже давно не сяє.. Згорить воно у пітьмі. Залишу назавжди вірші. Десь у одвірках своєї душі! Змушений втікти від себе самого. І помилки мої, це лише сором. Щоб вже втікти, від поглядів цих сумних. Потрібно мені, зникнути просто від всіх. У своїх казках.. Ріки мої позасихали, стукіт коліс не чути вже далі. У далині, бачу покинуті дні.. Я втратив вже їх, у підніжжі гори. Ліки від страху, досі немає. Страх поглинає, не відпускає. Як досягти, сміливого знайти? Поміж темних дерев.. Себе віднайти.. Скажіть ви мені..
2023-03-03 00:16:03
6
0
Інші вірші поета
Поема "Спогади про Джульєтту" "Коли мене не стане" "Надворі сніг, все замело журбою" "Думи безмежні"
Інші поети
Lacey Nicole
@lacey_nicole
Elly Elly
@loosenoose
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5514
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4623