"Так хочеться"
Так хочеться пожити ще рік, Побачити на світанку хвилі в морі, Сосну на старому червоному косогорі І з труби рідного будиночка димок. Так хочеться обійняти своїх онуків, Їм показати гарні краєвиди, Усі скелі, що стоять у нас на варті, Місця народження поем, легенд, віршів, та бардів. Їх навчити любити свою країну, Де прадідів на віки залишилися душі, У горах, у полях, на морі та на суші Вони зберігають нам уночі тишу. Стежити, як правнук зробив перший крок, Щоб не впав, розставлять свої руки, Запобігти печалі та розлуки, І зберегти сім'ї святе вогнище. Так хочеться піднятися на скелю, Нирнути, як у дитинстві, в море з висоти, Ковтнути духу сили, краси, І від друзів почути похвали. Бажань багато, стільки, скільки років, Виконати їх так важко в наші дні, Але я відкрию маленький секрет - На мить лише в дитинство, і в юність зазирнути! Бажаєм ми усі.
2024-09-07 19:10:04
1
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6240
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2589