"Засмученим путівником увійду в твою вітальню"

Честер Фінч

Засмученим путівником увійду в твою вітальню.. Без зайвих, непотрібних тих думок. І пригорну тебе до себе я звичайно. Відкрию я старе, бельгійське вино.. Закрию двері у вітальні. І вікна всі зачинені будуть.. Ми вдвох залишились до ранку. Нехай на крилах ночі нас заберуть.. Вже заберуть нас янголи порядку, та спокію, гармонії в душі.. Нехай час грає з нами в карти. Ми програємо йому, всі наші дні.. Засмученим путівником увійду в твою вітальню.. Без зайвих, непотрібних тих думок. Залишусь ненадовго я з тобою. Прийму покірного сердця стук..

2023-02-04 23:02:30

3

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Сандра Мей

🤩🔥🌹 Мені це подобається особливо кінець такий нудний і чуттєвий.

Відповісти

2023-02-04 23:22:48

1

Честер Фінч

@Сандра Мей Дякую дуже приємно)

Відповісти

2023-02-04 23:23:30

1

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12100

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

2501