"Я граю в життя"
Честер Фінч
Я граю в життя, ніби кожен день останній.. Я граю в життя, але думаю про вічність.. Весь цей шлях пройти, залишитись не останнім. Бути у житті, комусь потрібним.. Вірити сім'ї, та не жити в злиднях.. Бачити лише радісні обличчя.. Все це у мені росте, віра в краще проросте.. Крізь бур'ян сумних подій, я побачу цвіт надій.. Я граю в життя, ніби знаю як тут грати.. Всіх я скрізь повчав.. Та мене треба повчати! Бачив я людей, що на очі вже не бачуть.. Та зрячих людей, які б краще і не бачили.. Слухав я поради, довіряв своєму брату. Бачив очі я сумні, у людей що посміхались.. Підіймав високі теми, та вже краще б промовчав.. Все жалівся я на все.. Бачив все лише лихе.. Та прийняв до себе все, що тривожило мене.. Ця помилка вже фатальна, душу мою розриває.. Та руйнує всередині, те що будував роки.. Я граю в життя, чи життя зі мною грає? На це відповіді я, досі і немаю..
2023-06-09 13:39:39
6
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Сніжана Ворон
Як же це чаріано і дуже близьке моїй душу💞
Відповісти
2023-06-12 06:16:50
2
Честер Фінч
@Сніжана Ворон Дякую велике❤️ завжди вам радий)
Відповісти
2023-06-12 06:21:26
1
Сніжана Ворон
@Честер Фінч приємно)
Відповісти
2023-06-12 06:24:37
2
Інші вірші поета
"Море моє" "Замок мій" "Сподівання" "Гість з минулого"
Інші поети
Rivi B
@Bogkarivia
BON BON
@bon_bon_c0xu
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2440
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4433