"Я граю в життя"
Честер Фінч
Я граю в життя, ніби кожен день останній.. Я граю в життя, але думаю про вічність.. Весь цей шлях пройти, залишитись не останнім. Бути у житті, комусь потрібним.. Вірити сім'ї, та не жити в злиднях.. Бачити лише радісні обличчя.. Все це у мені росте, віра в краще проросте.. Крізь бур'ян сумних подій, я побачу цвіт надій.. Я граю в життя, ніби знаю як тут грати.. Всіх я скрізь повчав.. Та мене треба повчати! Бачив я людей, що на очі вже не бачуть.. Та зрячих людей, які б краще і не бачили.. Слухав я поради, довіряв своєму брату. Бачив очі я сумні, у людей що посміхались.. Підіймав високі теми, та вже краще б промовчав.. Все жалівся я на все.. Бачив все лише лихе.. Та прийняв до себе все, що тривожило мене.. Ця помилка вже фатальна, душу мою розриває.. Та руйнує всередині, те що будував роки.. Я граю в життя, чи життя зі мною грає? На це відповіді я, досі і немаю..
2023-06-09 13:39:39
6
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Сніжана Ворон
Як же це чаріано і дуже близьке моїй душу💞
Відповісти
2023-06-12 06:16:50
2
Честер Фінч
@Сніжана Ворон Дякую велике❤️ завжди вам радий)
Відповісти
2023-06-12 06:21:26
1
Сніжана Ворон
@Честер Фінч приємно)
Відповісти
2023-06-12 06:24:37
2
Інші вірші поета
"Складний час" "Відображення моє" "Пригорни мене" "В чорному місті"
Інші поети
Upavshii_Zakat
@Upavshii_Zakat
Clary Lorraine
@clarylorraine
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2976
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5153