"Я граю в життя"
Я граю в життя, ніби кожен день останній.. Я граю в життя, але думаю про вічність.. Весь цей шлях пройти, залишитись не останнім. Бути у житті, комусь потрібним.. Вірити сім'ї, та не жити в злиднях.. Бачити лише радісні обличчя.. Все це у мені росте, віра в краще проросте.. Крізь бур'ян сумних подій, я побачу цвіт надій.. Я граю в життя, ніби знаю як тут грати.. Всіх я скрізь повчав.. Та мене треба повчати! Бачив я людей, що на очі вже не бачуть.. Та зрячих людей, які б краще і не бачили.. Слухав я поради, довіряв своєму брату. Бачив очі я сумні, у людей що посміхались.. Підіймав високі теми, та вже краще б промовчав.. Все жалівся я на все.. Бачив все лише лихе.. Та прийняв до себе все, що тривожило мене.. Ця помилка вже фатальна, душу мою розриває.. Та руйнує всередині, те що будував роки.. Я граю в життя, чи життя зі мною грає? На це відповіді я, досі і немаю..
2023-06-09 13:39:39
6
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Сніжана Ворон
Як же це чаріано і дуже близьке моїй душу💞
Відповісти
2023-06-12 06:16:50
2
Честер Фінч
@Сніжана Ворон Дякую велике❤️ завжди вам радий)
Відповісти
2023-06-12 06:21:26
1
Сніжана Ворон
@Честер Фінч приємно)
Відповісти
2023-06-12 06:24:37
2
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1536
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4050