"Я застряв у мріях своїх"
Честер Фінч
Я застряв у мріях своїх. Все бажаю знайти. Справжній світ без журби. Все що я робив, наче зло.. Проростає давно. Серед сильних вітрів.. Вже не чую добро. Сам собі руїни зробив. Із високих домів.. Своїх власних бажань, і дорікань. Тут неначе себе згубив. І у яму зарив, всі тривоги свої. Та лишив у пітьмі.. Я застряв у мріях своїх. Бути справді живим.. А не просто пливти. Незнайомих знайти..
2023-01-10 22:25:27
1
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
просто веселка
Сумно, до мурашок, але файно написано ✨
Відповісти
2023-01-10 22:31:16
1
Честер Фінч
@просто веселка Дякую, за щирий відгук👏
Відповісти
2023-01-10 22:42:45
1
Інші вірші поета
"Все це в мені" "Живемо чи виживаємо? "Те що турбує" "В чорному місті"
Інші поети
hawaii_palmafa
@hawaii_palmafa
_Sveta_Sveta_
@_Sveta_Sveta_
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3647
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1523