"Знати хоча б"

Честер Фінч

Знати хоча б.. Як ти? Де ти? Чи теплота є, у твоїй домівці.. Посилати тобі конверти у нікуди. Та все чекати, відповіді всюди.. Знаєш я не люблю людей навкруги, всі сумні та складні, не знайти правоти, не знайти доброти.. Я блукаю в пітьмі, все читаю книжки, і чекаю що я зрозумію тут все.. Та пройдуть ці роки, посивію в очах, але так і не прийму, я прогнилі часи.. Знати хоча б.. Як живеться тобі? І від чого тебе, переслідують всі? Сам собі ти брехав, не бажаєш втекти.. А насправді хотів, замести всі сліди.. А тепер ти вже втік! Без питань, та мольби.. І лишилось згадати, ким ти був всі роки..

2023-05-23 21:50:20

Інші вірші поета

"Гори" "У теплий день, збирання винограду" "Підноготна пташок" "На Кордоні Весни"

Інші поети

Princess Girl

@Princess_life

Рыжий

@Kliri

Cara Ebon

@caraebon

Схожі вірші

Всі

"Hannah"

Jojo Harl

Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.

17215

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5727