"Знати хоча б"
Знати хоча б.. Як ти? Де ти? Чи теплота є, у твоїй домівці.. Посилати тобі конверти у нікуди. Та все чекати, відповіді всюди.. Знаєш я не люблю людей навкруги, всі сумні та складні, не знайти правоти, не знайти доброти.. Я блукаю в пітьмі, все читаю книжки, і чекаю що я зрозумію тут все.. Та пройдуть ці роки, посивію в очах, але так і не прийму, я прогнилі часи.. Знати хоча б.. Як живеться тобі? І від чого тебе, переслідують всі? Сам собі ти брехав, не бажаєш втекти.. А насправді хотів, замести всі сліди.. А тепер ти вже втік! Без питань, та мольби.. І лишилось згадати, ким ти був всі роки..
2023-05-23 21:50:20
2
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1936
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3981