Лицар
Лицар впаде на світанні, Заржавіють мідні лати. Сонце проб'є груди І ніхто не злікує рани. Поховають його в подолі ночі, Заспівають пісень журливих. Почорніють чиїсь блакитні очі Від туги за кимось милим.
2021-01-27 20:03:35
7
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8676
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12140