Два слова

ᴅɪᴀɴᴀ ғɪʟ

Я - жива! Жива, поки серце гаряче Так гарно безперервно б'ється... Жива, як сміюся, сумую чи плачу; Коли душа як барвіночок в'ється. Я жива, коли працюю або ні, Коли з друзями гуляти маю змогу. Я жива і я щаслива. Так наче уві сні (Чи то наяву траплялося мені?) Заблукать змогла. Та так, що й не знайти дорогу Та байдуже! Головне, що я жива І що відчуваю це кожну хвилину. Я зростаю, розвиваюсь, досягаю, помиляюсь; Падаю та знову підіймаюсь (і таке бува, від того не загину) Знов думки, бажання, цілі, плани... Все це без упину. І життя постійно ставить ті капкани, І проблем кида мені на спину. Та й дарма! Але ж... То все так ніби беззмістовно, і не має меж. А жити хочеться на повну - Без тих проблем, що не зникають! Та й цінність зовсім інші речі мають... Так десь повіяло північними вітрами. Багато сенсу в двох лише словах, Якщо той лист, отриманий від мами, Містить в собі оті: "Все добре. Я жива..."

2023-05-19 20:49:33

1

0

Схожі вірші

Всі

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

48

12

3664

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

50

12

5104