Два слова
Я - жива! Жива, поки серце гаряче Так гарно безперервно б'ється... Жива, як сміюся, сумую чи плачу; Коли душа як барвіночок в'ється. Я жива, коли працюю або ні, Коли з друзями гуляти маю змогу. Я жива і я щаслива. Так наче уві сні (Чи то наяву траплялося мені?) Заблукать змогла. Та так, що й не знайти дорогу Та байдуже! Головне, що я жива І що відчуваю це кожну хвилину. Я зростаю, розвиваюсь, досягаю, помиляюсь; Падаю та знову підіймаюсь (і таке бува, від того не загину) Знов думки, бажання, цілі, плани... Все це без упину. І життя постійно ставить ті капкани, І проблем кида мені на спину. Та й дарма! Але ж... То все так ніби беззмістовно, і не має меж. А жити хочеться на повну - Без тих проблем, що не зникають! Та й цінність зовсім інші речі мають... Так десь повіяло північними вітрами. Багато сенсу в двох лише словах, Якщо той лист, отриманий від мами, Містить в собі оті: "Все добре. Я жива..."
2023-05-19 20:49:33
1
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4735
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5691