زوار لطيفون

Sophie

لطالما تساءلت عن فحوى وجودي الذي يبدو مجردا من الفلسفة كحرف لا يتخلل ندوب الفؤاد و اغنية لا تنبش زوايا الذاكرة و عدة أميال مشردة من ارض او سماء في خرائط لا تخضع لأي انتماء ... أردت فك احجية حلقات الخوى و عويل الوجدان و نحيب الفؤاد... فاسترسلت ادعاء صمود هش و لاقيت الحياة باحمر شفاه و تقويسة ثغر.. ثم؟ وجدت بدل الايادي خناجر تمتد إلي فتبتر انفاسي، فاختنقت وسط الأوجه و الأصوات و النظرات لاجر الخطى خائبة عائدة لمسامرة عزلتي...لكن الخناجر أبت إلا أن تتبعني فتغتال الامال و تغتصب الوعود و تيتم الورود فاعتنقت أبدية الحداد باكية فقدائي ... عند حلول الساعة الثالثة بعد منتصف الليل، تكومت في حديقتي ثملة بعد تجرع الافكار و التساؤل و الانتظار ..رحت اتخبط بين دهاليز الذاكرة اعانق بعض اللحظات و اركل الكثير من السنين... تمنيت لو تحترق و يحترق معها جسدي الملطخ بالاوحال و تحترق الذاكرة من أجل الا تنزف الندوب و تسيل الدماء فامتثل للاعدام اخيرا ... اخذت الخنجر و حفرت ندوبا في جسدي لعل دمائي تطهره و أعود كالسابق دون خطايا...حفرت حفرة و استلقيت فيها أراقب النجوم متلحفة بغطاء من الثرى منتظرة المطر لاغدو جزءا من هذه الرقعة المشردة... فنزل علي بدل المطر زوار لطيفون...لطيفون لدرجة أنهم اخذوا روحي و تركوا جسدي يحمل وصيتي..

2020-07-23 23:21:21

16

8

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (8)

Sophie

@B.O.M .I.N مرسيي جدااا❤❤

Відповісти

2020-07-24 08:39:11

Подобається

Shorouk

جمال الكلام و اللغة و السرد و كل حاجة بجد💕💕💕💕💕💕

Відповісти

2020-07-24 14:03:43

1

Sophie

@Shorouk luv u🌚❤

Відповісти

2020-07-24 14:11:57

1

Схожі вірші

Всі

Без вагань

МОРГАН РЕЙ

Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...

60

3

8542

Недоречне (UA)

Ай

жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?

46

5

972