زوار لطيفون
Sophie
لطالما تساءلت عن فحوى وجودي الذي يبدو مجردا من الفلسفة كحرف لا يتخلل ندوب الفؤاد و اغنية لا تنبش زوايا الذاكرة و عدة أميال مشردة من ارض او سماء في خرائط لا تخضع لأي انتماء ... أردت فك احجية حلقات الخوى و عويل الوجدان و نحيب الفؤاد... فاسترسلت ادعاء صمود هش و لاقيت الحياة باحمر شفاه و تقويسة ثغر.. ثم؟ وجدت بدل الايادي خناجر تمتد إلي فتبتر انفاسي، فاختنقت وسط الأوجه و الأصوات و النظرات لاجر الخطى خائبة عائدة لمسامرة عزلتي...لكن الخناجر أبت إلا أن تتبعني فتغتال الامال و تغتصب الوعود و تيتم الورود فاعتنقت أبدية الحداد باكية فقدائي ... عند حلول الساعة الثالثة بعد منتصف الليل، تكومت في حديقتي ثملة بعد تجرع الافكار و التساؤل و الانتظار ..رحت اتخبط بين دهاليز الذاكرة اعانق بعض اللحظات و اركل الكثير من السنين... تمنيت لو تحترق و يحترق معها جسدي الملطخ بالاوحال و تحترق الذاكرة من أجل الا تنزف الندوب و تسيل الدماء فامتثل للاعدام اخيرا ... اخذت الخنجر و حفرت ندوبا في جسدي لعل دمائي تطهره و أعود كالسابق دون خطايا...حفرت حفرة و استلقيت فيها أراقب النجوم متلحفة بغطاء من الثرى منتظرة المطر لاغدو جزءا من هذه الرقعة المشردة... فنزل علي بدل المطر زوار لطيفون...لطيفون لدرجة أنهم اخذوا روحي و تركوا جسدي يحمل وصيتي..
2020-07-23 23:21:21
16
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Sophie
@B.O.M .I.N مرسيي جدااا❤❤
Відповісти
2020-07-24 08:39:11
Подобається
Shorouk
جمال الكلام و اللغة و السرد و كل حاجة بجد💕💕💕💕💕💕
Відповісти
2020-07-24 14:03:43
1
Sophie
@Shorouk luv u🌚❤
Відповісти
2020-07-24 14:11:57
1
Інші вірші поета
رسالة تهنئة الأشباه الأربعون قربان حب مبتذل
Інші поети
Роман Тихий
@volodimir_romanenko
Irynka Ukrainka
@irynkaukrainka
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
21
1545
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3323