Дій!
У твоєму місті знову пасмурна погода, розсіяні будні, не виспані години. Ти далі продовжуєш сидіти до півночі мріючи бути кимось. День за днем ти працюєш на нудній тобі роботі, слухаючи свого боса що ти ніхто. Ай правда, чого ти добився? У молодому віці ти прокурюєш легені цигарками, мрієш досвідом відомих тобі блогерів, пробуєш затвердити себе поміж людей та кохаєш тих, хто намагається тебе забути. Ти шукаєш своє щасття у страху та можливо у соромі, бажаєш миру в країні, а сам віддаєш свій голос іншим кандидатам. Закінчивши університет ти з гордістю Йдеш на роботу, щоб стати кимось для суспільства, знайти себе. Розчарування та біль можливо беруть гору, та ти все одно намагаєшся знайти грань -- бути особливим. Знаєш, таких як ти мільйони на цілому світі... Якщо зламають -- ти ніхто. Ніхто крім тебе не буде будувати тобі свободу, надію та шанс на щочь краще. Я би продовжував наводити приклад, говорити тобі що краще для тебе, та ти все одно будеш діяти так, як хочеш ти. Знаєш, думай головою та відчувай душею, все залежить від тебе самого. Дій!
2019-05-07 12:08:59
5
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3011
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1239