Дій!
У твоєму місті знову пасмурна погода, розсіяні будні, не виспані години. Ти далі продовжуєш сидіти до півночі мріючи бути кимось. День за днем ти працюєш на нудній тобі роботі, слухаючи свого боса що ти ніхто. Ай правда, чого ти добився? У молодому віці ти прокурюєш легені цигарками, мрієш досвідом відомих тобі блогерів, пробуєш затвердити себе поміж людей та кохаєш тих, хто намагається тебе забути. Ти шукаєш своє щасття у страху та можливо у соромі, бажаєш миру в країні, а сам віддаєш свій голос іншим кандидатам. Закінчивши університет ти з гордістю Йдеш на роботу, щоб стати кимось для суспільства, знайти себе. Розчарування та біль можливо беруть гору, та ти все одно намагаєшся знайти грань -- бути особливим. Знаєш, таких як ти мільйони на цілому світі... Якщо зламають -- ти ніхто. Ніхто крім тебе не буде будувати тобі свободу, надію та шанс на щочь краще. Я би продовжував наводити приклад, говорити тобі що краще для тебе, та ти все одно будеш діяти так, як хочеш ти. Знаєш, думай головою та відчувай душею, все залежить від тебе самого. Дій!
2019-05-07 12:08:59
5
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5599
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2170