La peur

Élodie

Entouré de mes bons amis Entouré de joie et de rires Me complaisant dans mon unique paradis Qu'est-ce que le destin pourrait mal écrire ? Un danger se ressent d'un seul coup La plupart de mes amis partent, deviennent fous Mon beau paradis se détruit à petits feux Avant que je comprenne pourquoi la terreur est si vive Son visage, ses habits, son expression, ses cheveux... Elle arrive. Je tente de m'enfuir mais reste immobile Je tente de partir mais ce n'est pas facile Je tente de m'enfuir mais ne remue pas un cil Je tente de partir mais reste immobile Je suis désespérée mais je peux me lever Cette force m'ayant poussée n'est pas révélée Je cours, m'enfuis vers une lumière vive Elle arrive, elle arrive Mes jambes me portent -Elle arrive- Me transportent -Elle arrive- Vers la liberté, la sortie -Elle arrive- Je dois vite partir d'ici. Au secours. Je sens son léger pied fouler mon jardin J'essaye d'accélérer, en vain J'entends sa faible respiration corrompre la brise chaude Est-ce qu'elle fraude ? Oui, elle fraude ! Elle est aidée de chacune de mes mauvaises pensées, c'est fou ! Et je me connais, il y en a beaucoup... Je trébuche. Je tombe. Elle arrive. Entouré de mes MAUVAIS amis Entouré de TRISTESSE et PAS de rires Me NOYANT dans mon unique paradis Qu'est-ce que le destin pourrait mal écrire ? Je me le demande... Un danger EST ARRIVÉ d'un seul coup La plupart de mes amis deviennent ENCORE PLUS fous Mon AFFREUX paradis devient une serre MON AFFREUX PARADIS DEVIENT L'ENFER. JE PARS À LA DÉRIVE. C'EST À CAUSE DE TOI. Elle arrive. ELLE EST LÀ.

2020-11-10 05:43:18

3

0

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

2462

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12796