Le miroir révélateur
Élodie
Respirant la solitude absente dans ma journée J'observe les émotions de mon reflet La lumière cogne le miroir M'empêchant de davantage voir Je fais le point sur mes actions de ce jour Je réfléchis et  lentement, fais le tour De mes pensées désordonnées, Pleines de mensonges et d'honnêteté Je pose ma main sur la vitre éblouie Qui s'y est admiré aujourd'hui ? Les rayons impitoyables du soleil cruel Rendent la pièce irréelle Respirant la solitude absente toute ma journée Je plisse les yeux pour voir mon reflet Mais la lumière aveuglante du soleil couchant M'empêche de voir mon regard correctement La lumière est si forte que je ne distingue plus mon expression J'en oublie peut à peut mes ambitions Si je n'avais jamais eu de visage sous tous ces masques Qui m'étouffent et me cachent ? Et si Dix ans plus tard J'étais aussi Devant ce miroir ? 
2020-10-21 07:52:55
3
0
Інші вірші поета
Attente La mer de l'injustice Le septième ciel Le goût des larmes
Інші поети
ιυηαr
@BLANKSOUL
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
13151
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
5377