Le miroir révélateur

Élodie

Respirant la solitude absente dans ma journée J'observe les émotions de mon reflet La lumière cogne le miroir M'empêchant de davantage voir Je fais le point sur mes actions de ce jour Je réfléchis et lentement, fais le tour De mes pensées désordonnées, Pleines de mensonges et d'honnêteté Je pose ma main sur la vitre éblouie Qui s'y est admiré aujourd'hui ? Les rayons impitoyables du soleil cruel Rendent la pièce irréelle Respirant la solitude absente toute ma journée Je plisse les yeux pour voir mon reflet Mais la lumière aveuglante du soleil couchant M'empêche de voir mon regard correctement La lumière est si forte que je ne distingue plus mon expression J'en oublie peut à peut mes ambitions Si je n'avais jamais eu de visage sous tous ces masques Qui m'étouffent et me cachent ? Et si Dix ans plus tard J'étais aussi Devant ce miroir ?

2020-10-21 07:52:55

3

0

Схожі вірші

Всі

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

45

8

3856

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

5029