Multimasque
Élodie
Dès que mes yeux s'ouvrent Je pense à ton autoportrait Qui mérite d'être au musée du Louvre Tellement il est bien fait Lorsque je pars pour le collège Je met mon masque neutre Je rêve du beau blanc neige Qui ornait ton t-shirt Une fois assise dans le bus scolaire Je plonge dans l'écran de mon portable Je met mon masque à tout faire Mais tu restes absent sur la table Les grilles du collège m'ouvrent leurs bras Résignée, j'y cours, j'y vole Je met mon masque de folle Mais c'est difficile sans toi Quand je rentre à la maison Je met mon masque d'enfant rebelle Seul toi peut me faire entendre raison Tu es mon soleil, mon sourire, mon ciel Puis quand le soir tombe enfin Je met mon masque souriant J'oublie ce qu'il y aura demain Où que tu sois, le soir, je t'attends... ---END---
2020-10-13 04:29:38
5
0
Інші вірші поета
L'amante délaissée Ce qu'il veut Ma chère ex-amante Le pire châtiment
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1939
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4921