Знаю.
Я знаю Я знаю як це коли тримтять руки Я знаю як це коли твої думки це чорні круки Хто візьме нас з тобою на поруки Випустіть нас цієї буцегарні під заставу Я не хочу бачити , дивитися цю жалюгідну виставу. Онікс в платинову оправу - наші обручки ? Ні то кайдани на твої ніжні ручки. Ні то корона для тих хто вдягати звик онучки. Так я знаю - тобі важко. А ти мого щастя , мого горя пташко. На нашому столі я поставив отрути пляшку. Шукай нам на труну дошку Пий потрошку. Нас не взяли на поруки Не внесли заставу Я побачив виставу Я знаю що ти сяєш Ти світиш Я дивився на тебе яскраву. Ручки в кайданах та на ешафоті. Тіло в гнилих ранах але з короною на голові. Які ж ми тупі. Я пішов і ти за мною. Ми мали струмком до струмка і стати рікою. Ти на ешафоті , а вирок мені - бо ми жили в марноті. Я не зігрівав тебе в турботі Я не зігрівав тебе , а холод обпікав в зимовому гроті. Я не зігрівав то зігріє моє багаття Це Іспанська Інквізиція ? Ні це моя любов до тебе Я знаю ми грішні І слова мої невтішні Рухи ката неспішні Він підпалив скирду Гори моє кохання я зігрію Гори моя любов я теж зітлію.
2022-12-26 19:40:40
2
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2709
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1115