Знаю.

Erebus

Я знаю Я знаю як це коли тримтять руки Я знаю як це коли твої думки це чорні круки Хто візьме нас з тобою на поруки Випустіть нас цієї буцегарні під заставу Я не хочу бачити , дивитися цю жалюгідну виставу. Онікс в платинову оправу - наші обручки ? Ні то кайдани на твої ніжні ручки. Ні то корона для тих хто вдягати звик онучки. Так я знаю - тобі важко. А ти мого щастя , мого горя пташко. На нашому столі я поставив отрути пляшку. Шукай нам на труну дошку Пий потрошку. Нас не взяли на поруки Не внесли заставу Я побачив виставу Я знаю що ти сяєш Ти світиш Я дивився на тебе яскраву. Ручки в кайданах та на ешафоті. Тіло в гнилих ранах але з короною на голові. Які ж ми тупі. Я пішов і ти за мною. Ми мали струмком до струмка і стати рікою. Ти на ешафоті , а вирок мені - бо ми жили в марноті. Я не зігрівав тебе в турботі Я не зігрівав тебе , а холод обпікав в зимовому гроті. Я не зігрівав то зігріє моє багаття Це Іспанська Інквізиція ? Ні це моя любов до тебе Я знаю ми грішні І слова мої невтішні Рухи ката неспішні Він підпалив скирду Гори моє кохання я зігрію Гори моя любов я теж зітлію.

2022-12-26 19:40:40

2

0

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

4680

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1084