Знаю.
Я знаю Я знаю як це коли тримтять руки Я знаю як це коли твої думки це чорні круки Хто візьме нас з тобою на поруки Випустіть нас цієї буцегарні під заставу Я не хочу бачити , дивитися цю жалюгідну виставу. Онікс в платинову оправу - наші обручки ? Ні то кайдани на твої ніжні ручки. Ні то корона для тих хто вдягати звик онучки. Так я знаю - тобі важко. А ти мого щастя , мого горя пташко. На нашому столі я поставив отрути пляшку. Шукай нам на труну дошку Пий потрошку. Нас не взяли на поруки Не внесли заставу Я побачив виставу Я знаю що ти сяєш Ти світиш Я дивився на тебе яскраву. Ручки в кайданах та на ешафоті. Тіло в гнилих ранах але з короною на голові. Які ж ми тупі. Я пішов і ти за мною. Ми мали струмком до струмка і стати рікою. Ти на ешафоті , а вирок мені - бо ми жили в марноті. Я не зігрівав тебе в турботі Я не зігрівав тебе , а холод обпікав в зимовому гроті. Я не зігрівав то зігріє моє багаття Це Іспанська Інквізиція ? Ні це моя любов до тебе Я знаю ми грішні І слова мої невтішні Рухи ката неспішні Він підпалив скирду Гори моє кохання я зігрію Гори моя любов я теж зітлію.
2022-12-26 19:40:40
2
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3663
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
4091