Ні слова.
Мовчи і не кажи ні слова Наче латинь , наче ще одна мертва мова Оніміння та мутизм Твій егоїзм Мій нарцисцизм Наш спільний паразитизм Мовчи і не кажи ні слова Я чекав цієї розмови Гудки в телефоні , обрив зв'язку Конфлікт з дріб'язку Залий в очі патоку в'язку Але краще мовчи і не кажи ні слова. Тиша серед наших сердець Мовчання вже не початок , але досі не кінець. Звуковий бар'єр І тіло спільного кохання летить в кар'єр. Там тиша і спокій Там світ вже не жорстокий Чи був ти самотній , чи одинокий Втопив я наші розмови в криниці глибокій Тож мовчи. Мовчи і не кажи ні слова Мовчи і закусуй губи На душі кожен з нас лишив заруби. Мовчи і не кажи ні слова А я до колін тобі впаду А я з хриплим криком піду. Мовчи.
2022-12-09 21:18:25
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Юлія Богута
Дякую. Сподобалось
Відповісти
2022-12-10 09:17:45
Подобається
Erebus
@Юлія Богута дякую за зворотній зв'язок.
Відповісти
2022-12-10 09:18:55
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1711
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1687