Ні слова.
Erebus
Мовчи і не кажи ні слова Наче латинь , наче ще одна мертва мова Оніміння та мутизм Твій егоїзм Мій нарцисцизм Наш спільний паразитизм Мовчи і не кажи ні слова Я чекав цієї розмови Гудки в телефоні , обрив зв'язку Конфлікт з дріб'язку Залий в очі патоку в'язку Але краще мовчи і не кажи ні слова. Тиша серед наших сердець Мовчання вже не початок , але досі не кінець. Звуковий бар'єр І тіло спільного кохання летить в кар'єр. Там тиша і спокій Там світ вже не жорстокий Чи був ти самотній , чи одинокий Втопив я наші розмови в криниці глибокій Тож мовчи. Мовчи і не кажи ні слова Мовчи і закусуй губи На душі кожен з нас лишив заруби. Мовчи і не кажи ні слова А я до колін тобі впаду А я з хриплим криком піду. Мовчи.
2022-12-09 21:18:25
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Юлія Богута
Дякую. Сподобалось
Відповісти
2022-12-10 09:17:45
Подобається
Erebus
@Юлія Богута дякую за зворотній зв'язок.
Відповісти
2022-12-10 09:18:55
Подобається
Інші вірші поета
Знаю. Програв. Лініями
Інші поети
Remezan Mametgurbanow
@remezan_mametgurbanow
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16677
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3982