Ні слова.

Erebus

Мовчи і не кажи ні слова Наче латинь , наче ще одна мертва мова Оніміння та мутизм Твій егоїзм Мій нарцисцизм Наш спільний паразитизм Мовчи і не кажи ні слова Я чекав цієї розмови Гудки в телефоні , обрив зв'язку Конфлікт з дріб'язку Залий в очі патоку в'язку Але краще мовчи і не кажи ні слова. Тиша серед наших сердець Мовчання вже не початок , але досі не кінець. Звуковий бар'єр І тіло спільного кохання летить в кар'єр. Там тиша і спокій Там світ вже не жорстокий Чи був ти самотній , чи одинокий Втопив я наші розмови в криниці глибокій Тож мовчи. Мовчи і не кажи ні слова Мовчи і закусуй губи На душі кожен з нас лишив заруби. Мовчи і не кажи ні слова А я до колін тобі впаду А я з хриплим криком піду. Мовчи.

2022-12-09 21:18:25

4

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Юлія Богута

Дякую. Сподобалось

Відповісти

2022-12-10 09:17:45

Подобається

Erebus

@Юлія Богута дякую за зворотній зв'язок.

Відповісти

2022-12-10 09:18:55

Подобається

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1045

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1539