Лініями

Erebus

Міць моїх рук зжимає стілет Мої пальці направляють лезо в твоє серце. Я буду нещадним і злим Я буду жорстоким і лихим Ламати нашу любов Лопати склом крихким Із смаком гірким Я ковтаю вологі лінії з очей А ми не поряд вже скільки ночей ? Міць в моїх долонях витягає холодну сталь А ти все живеш і далі. А ти живеш хоч я вмираю Я кожну твою світлину поглядом сжираю. Я кожен раз шкіру здираю Я поглинаю Я поглинаю вологі лінії з очей А хто торкається зараз твоїх ніжних плечей ? Я вбиваю себе тримаючи цей зв'язок. Поверни мені мій стилет Я ж зовсім не твій поет. Поки я цілився ти штовхнула Тіло летить в кювет Тіло розлетілося на шматки З тіла росте гілля з нього листки Поливаючи вологими лініями з очей - твоя байдужість вбила мене силою тисячі мечей.

2022-12-07 01:07:45

3

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Н Ф

"Вологі лінії з очей " - гарна метафора

Відповісти

2022-12-26 16:03:27

Подобається

Erebus

@Н Ф намагаємося бути метафоричними , символічними , стилізованими.

Відповісти

2022-12-26 16:07:23

1

Н Ф

@Erebus Не погано виходить)

Відповісти

2022-12-26 16:24:54

Подобається

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11976

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

1494