Лініями
Erebus
Міць моїх рук зжимає стілет Мої пальці направляють лезо в твоє серце. Я буду нещадним і злим Я буду жорстоким і лихим Ламати нашу любов Лопати склом крихким Із смаком гірким Я ковтаю вологі лінії з очей А ми не поряд вже скільки ночей ? Міць в моїх долонях витягає холодну сталь А ти все живеш і далі. А ти живеш хоч я вмираю Я кожну твою світлину поглядом сжираю. Я кожен раз шкіру здираю Я поглинаю Я поглинаю вологі лінії з очей А хто торкається зараз твоїх ніжних плечей ? Я вбиваю себе тримаючи цей зв'язок. Поверни мені мій стилет Я ж зовсім не твій поет. Поки я цілився ти штовхнула Тіло летить в кювет Тіло розлетілося на шматки З тіла росте гілля з нього листки Поливаючи вологими лініями з очей - твоя байдужість вбила мене силою тисячі мечей.
2022-12-07 01:07:45
3
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Н Ф
"Вологі лінії з очей " - гарна метафора
Відповісти
2022-12-26 16:03:27
Подобається
Erebus
@Н Ф намагаємося бути метафоричними , символічними , стилізованими.
Відповісти
2022-12-26 16:07:23
1
Н Ф
@Erebus Не погано виходить)
Відповісти
2022-12-26 16:24:54
Подобається
Інші вірші поета
Знаю. Ні слова. Програв.
Інші поети
Umi Kurilo
@umi_san
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3211
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2503