Програв.

Erebus

Зрікаюся себе Розбиваю себе на дрібні уламки Я свічадо , я скляна поверхня розсипані по підлозі Я потяг , що вічно в дорозі Я Фортеця в останній облозі Я навіки змучене тіло В середині як болить так і боліло Парафіном , густими краплинами стікало , тьмяним вогником горіло. Боліло і не жило. Чи все що я в пам'яті зберіг Чи все це дійсно колись було ? Брудною водою в каналізацію спливло. По іржавим трубам , до стоків А скільки вже місяців , років ? Скільки ти дивишся одне і те саме кіно , одноманітний фільм ? Ти в полоні трьох старих відьм. Ножиці на готові і нитка натягнута останньої межі. Охороняв свої рубежі. Охороняв і не знав горя. Ти та сама зла доля. ? Охороняв рубежі , а заплутавсь в почуттях мережі. Завжди будь насторожі. Завжди пильнуй , по стінах свого замку впевнено крокуй. Дивись і не підпускай. Дивись і кожного незваного гостя лезом ріж та рубай. Ти помолився , а брами пробиті. Милосердя , пощади - благай. Руки твої то сухі кістки , тіло твоє то шкіра що перетворилася на пісок. Рік за роком , а за кроком крок. Я лежати маю у землі , моє серце розбито , янголи пішли в інші світи. Куди я мав дійти ? Я лежу на землі в останні секунди В останню мить , я один і нікого не буде. Цей світ мене лишить , заховає , забуде. Останній кисень заполонив груди. Я відкрию очі в новому житті - хтось та й розбуде... Помилка диктована надією. Світлою мрією почати спочатку. Змарнілі руки сховали в землю зернятко. А з мого останього конверту зірвали печатку. Там цей лист і ці слова. Іншого життя не бува.

2022-12-29 09:58:59

3

7

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (7)

Н Ф

@Erebus Можливо будуть, згодом? Потрібно надіятись на краще - а готуватись до гіршого...

Відповісти

2022-12-29 14:08:48

Подобається

Сандра Мей

Дивовижний вірш. Зацікавлює із кожним рядком все сильніше й сильніше. Також мені сподобався стиль написання. Автору оплески й уклін

Відповісти

2022-12-30 17:48:09

Подобається

Erebus

@Сандра Мей мені приємно читати. Хоча насправді я ніколи не бачив себе автором віршів , та навіть чогось що стосується прози. І тому коли читаю подібні відгуки постійне відчуття, що це про когось іншого , а не про мене. )) Дякую.

Відповісти

2022-12-30 18:15:52

1

Схожі вірші

Всі

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1012

Forgiveness

МОРГАН РЕЙ

If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.

60

4

8012