Вірші
Програв.
Зрікаюся себе
Розбиваю себе на дрібні уламки
Я свічадо , я скляна поверхня розсипані по підлозі
Я потяг , що вічно в дорозі
Я Фортеця в останній облозі
Я навіки змучене тіло
В середині як болить так і боліло
Парафіном , густими краплинами стікало , тьмяним вогником горіло.
Боліло і не жило.
Чи все що я в пам'яті зберіг
Чи все це дійсно колись було ?
Брудною водою в каналізацію спливло.
По іржавим трубам , до стоків
А скільки вже місяців , років ?
Скільки ти дивишся одне і те саме кіно , одноманітний фільм ?
Ти в полоні трьох старих відьм.
Ножиці на готові і нитка натягнута останньої межі.
Охороняв свої рубежі.
Охороняв і не знав горя.
Ти та сама зла доля. ?
Охороняв рубежі , а заплутавсь в почуттях мережі.
Завжди будь насторожі.
Завжди пильнуй , по стінах свого замку впевнено крокуй.
Дивись і не підпускай.
Дивись і кожного незваного гостя лезом ріж та рубай.
Ти помолився , а брами пробиті.
Милосердя , пощади - благай.
Руки твої то сухі кістки , тіло твоє то шкіра що перетворилася на пісок.
Рік за роком , а за кроком крок.
Я лежати маю у землі , моє серце розбито , янголи пішли в інші світи.
Куди я мав дійти ?
Я лежу на землі в останні секунди
В останню мить , я один і нікого не буде.
Цей світ мене лишить , заховає , забуде.
Останній кисень заполонив груди.
Я відкрию очі в новому житті - хтось та й розбуде...
Помилка диктована надією.
Світлою мрією почати спочатку.
Змарнілі руки сховали в землю зернятко.
А з мого останього конверту зірвали печатку.
Там цей лист і ці слова.
Іншого життя не бува.
3
7
279
Знаю.
Я знаю
Я знаю як це коли тримтять руки
Я знаю як це коли твої думки це чорні круки
Хто візьме нас з тобою на поруки
Випустіть нас цієї буцегарні під заставу
Я не хочу бачити , дивитися цю жалюгідну виставу.
Онікс в платинову оправу - наші обручки ?
Ні то кайдани на твої ніжні ручки.
Ні то корона для тих хто вдягати звик онучки.
Так я знаю - тобі важко.
А ти мого щастя , мого горя пташко.
На нашому столі я поставив отрути пляшку.
Шукай нам на труну дошку
Пий потрошку.
Нас не взяли на поруки
Не внесли заставу
Я побачив виставу
Я знаю що ти сяєш
Ти світиш
Я дивився на тебе яскраву.
Ручки в кайданах та на ешафоті.
Тіло в гнилих ранах але з короною на голові.
Які ж ми тупі.
Я пішов і ти за мною.
Ми мали струмком до струмка і стати рікою.
Ти на ешафоті , а вирок мені - бо ми жили в марноті.
Я не зігрівав тебе в турботі
Я не зігрівав тебе , а холод обпікав в зимовому гроті.
Я не зігрівав то зігріє моє багаття
Це Іспанська Інквізиція ?
Ні це моя любов до тебе
Я знаю ми грішні
І слова мої невтішні
Рухи ката неспішні
Він підпалив скирду
Гори моє кохання я зігрію
Гори моя любов я теж зітлію.
2
0
244
Ні слова.
Мовчи і не кажи ні слова
Наче латинь , наче ще одна мертва мова
Оніміння та мутизм
Твій егоїзм
Мій нарцисцизм
Наш спільний паразитизм
Мовчи і не кажи ні слова
Я чекав цієї розмови
Гудки в телефоні , обрив зв'язку
Конфлікт з дріб'язку
Залий в очі патоку в'язку
Але краще мовчи і не кажи ні слова.
Тиша серед наших сердець
Мовчання вже не початок , але досі не кінець.
Звуковий бар'єр
І тіло спільного кохання летить в кар'єр.
Там тиша і спокій
Там світ вже не жорстокий
Чи був ти самотній , чи одинокий
Втопив я наші розмови в криниці глибокій
Тож мовчи.
Мовчи і не кажи ні слова
Мовчи і закусуй губи
На душі кожен з нас лишив заруби.
Мовчи і не кажи ні слова
А я до колін тобі впаду
А я з хриплим криком піду.
Мовчи.
4
2
263
Лініями
Міць моїх рук зжимає стілет
Мої пальці направляють лезо в твоє серце.
Я буду нещадним і злим
Я буду жорстоким і лихим
Ламати нашу любов
Лопати склом крихким
Із смаком гірким
Я ковтаю вологі лінії з очей
А ми не поряд вже скільки ночей ?
Міць в моїх долонях витягає холодну сталь
А ти все живеш і далі.
А ти живеш хоч я вмираю
Я кожну твою світлину поглядом сжираю.
Я кожен раз шкіру здираю
Я поглинаю
Я поглинаю вологі лінії з очей
А хто торкається зараз твоїх ніжних плечей ?
Я вбиваю себе тримаючи цей зв'язок.
Поверни мені мій стилет
Я ж зовсім не твій поет.
Поки я цілився ти штовхнула
Тіло летить в кювет
Тіло розлетілося на шматки
З тіла росте гілля з нього листки
Поливаючи вологими лініями з очей - твоя байдужість вбила мене силою тисячі мечей.
3
4
289
