...
EvGor
Привет, Можешь остаться здесь, Всё имеет причины... Особенно когда прихожу назад утром. В небе - звёзды, они имеют право быть. В курсе, что ты не считаешь меня кем-то важным. Вот только мир создаёшь не ты. И эти причины, такие как звёзды, Им нужно быть. Оставайся здесь на время. Много у людей обещаний любить. Мы же понимаем.. Они - врут друг другу. На небе давно решено, кто Не говорил, а любил. Не говори мне никогда об этом. Посмотри в глаза наконец, Скажи правду. Устал слышать стоны, устал от лжи, Тупых фоток, быстрой глухой боли внутри. Быть ненужными устали все. Когда-то в детстве я знал больше сейчас. Не знаю, понимаешь, я не знаю причин.
2026-01-17 18:19:27
0
0
Інші вірші поета
... Мой Март Чёрное солнце Пройди
Інші поети
Sallma890
@Sallma890
lunastra
@lunastra
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10621
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12483