Серце в шоколаді
Бізельмоній
Тріпоче серце зі страху, Потрапивши до моїх рук. Провело все життя воно Серед розкоші й слуг. Не знатиме більше розпачу Віднині вічний покíй. Змочу-но в шоколад його Тепер він на віки мій. Прозвали серцеїдкою, Не знають наскільки праві, Нагоду погризти серце чиєсь Пропустить не дозволю собі. Тікають від мене усі, Знайомі і просто прохожі. Як не дивно мені, але Здобиччю стати немає охочих. Та навіть ті крики й вмовляння Не вмірять мені апетит Бо їстиму я, поки зуби ще є Й допоки в меню ще є ти.
2020-02-04 11:58:02
12
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Есмеральда Еверфрі
Хммм...а яка передісторія того віршу?😏
Відповісти
2020-02-04 13:21:49
Подобається
Бізельмоній
@Есмеральда Еверфрі Я була голодна. Все.
Відповісти
2020-02-04 13:30:42
Подобається
Есмеральда Еверфрі
@Бізельмоній ого... страшні справи робляться на голодний шлунок😅😅.
Відповісти
2020-02-04 13:31:30
1
Інші вірші поета
Прикраси в волоссі Співавторство в усій красі Пернатики Час
Інші поети
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16776
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2122