Прикраси в волоссі
Бізельмоній
Квіти спадають з вінку, В'януть під п'ятами тиші. Так страшно іти у садку, Коли вітер жахи колише. За деревом стогне страхіття, Під кущиком чути чийсь лай, Так соромно йти в самотині, Коли знаєш, що зовсім не сам. Жахають не так дивні звуки, Боюсь не дерев довгов'язих, І страх наганяють не духи. Не че́реди дивних оказій. Це просто панічні ті крики, Що голос нічий не вспіває. Це верески чорної тиші, Що лиш темний мешканець знає. Спадає останняя квітка, Немає прикрас у волоссі. Згасає остання надія, Що приймуть мене як гостю...
2019-02-22 22:29:56
21
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Есмеральда Еверфрі
То прекрасно, Бі). Так...так казково і реально водночас, ти молодець).
Відповісти
2019-02-22 22:43:43
1
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
👏👏👏👏
Відповісти
2019-03-28 19:42:57
1
Бонні
Атмосферою нагадує деякі пісні "Zwyntar", зокрема "Білим снігом"
Відповісти
2023-08-30 06:00:49
Подобається
Інші вірші поета
Що б стало, якби Сара не зустріла Віторі (до книги "З дівок у леді") Серце в шоколаді Пернатики Час
Інші поети
Hell_ga
@Hell_ga
Dashasafin
@Dasasafin
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
5145
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2358