Співавторство в усій красі
Бізельмоній
Було написано сумісно з: @soroka @olezha_grrrral Була мала, була дурна, І вийшла заміж за козла. А тей козел був Сатаною, Пропав козлина за горою. Пройшла і Крим, пройшла й Карпати, Пройшла Донбасс, пройшла Майдан, Героєм України стала, Та пошуки не припиняла, Коли урешт його дістала, То аліменти вимагала. Лупила хльостом, била током, Грозила йму тюремним строком, Але то був ще той пройдоха: Свінтив с тюрьми, пропав, як сало – Ото він був, а от не стало.
2018-08-28 19:46:39
18
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Бізельмоній
Типу так😅
Відповісти
2018-08-28 19:47:34
Подобається
KRISTIN MARIS КОРА
Мне нравится, я наконец поняла украинский язык! Знакомый стих...
Відповісти
2018-11-03 17:21:56
1
Інші вірші поета
Жадана зустріч Серце в шоколаді Час Пернатики
Інші поети
NOVATOR
@petruha1307
Oluwatosin Thomas
@Fearless_Lines
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2228
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3521