Жадана зустріч
Бізельмоній
Під гнетом тривог І в обурливій тиші Самотній юнак Свій розум колише. Не знаючи горя В старому житті, Він вперше цей шлях Повинен пройти. Терзає він серце – Своє і родинне. І віриться з часом, Вже похвилинно. Він чує і бачить, На яву як у сні, Як кохана от-от Повинна прийти. Вже чує він шорох, Каблучків перестук. І чує він лайку Наляканих слуг. Не звикли-бо, бідні, До вигляду пани, Бо привида лик Не для милування.
2020-01-20 20:56:53
15
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Есмеральда Еверфрі
Бііііі, мені здається, що то ще одна варіація твого Всесвіту))).
Відповісти
2020-01-21 13:39:58
1
Інші вірші поета
Серце в шоколаді Час Пернатики Співавторство в усій красі
Інші поети
Daisy Daisy
@daisy_daisy
Joyful Willow
@Joyful_willow
Схожі вірші
Всі
Крапка
Ай
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
3974
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2001