Жадана зустріч
Під гнетом тривог І в обурливій тиші Самотній юнак Свій розум колише. Не знаючи горя В старому житті, Він вперше цей шлях Повинен пройти. Терзає він серце – Своє і родинне. І віриться з часом, Вже похвилинно. Він чує і бачить, На яву як у сні, Як кохана от-от Повинна прийти. Вже чує він шорох, Каблучків перестук. І чує він лайку Наляканих слуг. Не звикли-бо, бідні, До вигляду пани, Бо привида лик Не для милування.
2020-01-20 20:56:53
15
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Есмеральда Еверфрі
Бііііі, мені здається, що то ще одна варіація твого Всесвіту))).
Відповісти
2020-01-21 13:39:58
1
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2161
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3727