Час
Помер останній час Згнили усі години Осипались хвилини Секунд нема для нас Померла рідна думка Завмерли всі процеси Всі зникли інтереси Усі шукають час Не може крапля впасти Не взмозі жить земля Не зна як жить життя Бо час зуміли вкрасти Шукають люди світу У пошуках тварини В тривозі всі рослини Верніть усім наш час! А десь в комірці тихій Тісній, глухій і сизій Сидить юнак над ліжком Це він украв весь час Сидить і плаче юний Трима в руках наш скарб Йому ж бо він не треба Не хтів образить нас Він лиш хотів напоміч Прийти до найрідніших Та вкравши час у світу У рідних також крав Тримав юнак весь час наш І гірко плакав з ним Не знає куди діти Всі світові скарби
14.03.2019
30
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Nala
😍😍😍
Відповісти
14.03.2019, 07:10
1
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Божествєнно) 😍😍😍
Відповісти
28.03.2019, 19:42
1
Сандра Мей
Прекрасно🤩❤️
Відповісти
27.10.2022, 16:16
Подобається
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4754
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1283