Час
Помер останній час Згнили усі години Осипались хвилини Секунд нема для нас Померла рідна думка Завмерли всі процеси Всі зникли інтереси Усі шукають час Не може крапля впасти Не взмозі жить земля Не зна як жить життя Бо час зуміли вкрасти Шукають люди світу У пошуках тварини В тривозі всі рослини Верніть усім наш час! А десь в комірці тихій Тісній, глухій і сизій Сидить юнак над ліжком Це він украв весь час Сидить і плаче юний Трима в руках наш скарб Йому ж бо він не треба Не хтів образить нас Він лиш хотів напоміч Прийти до найрідніших Та вкравши час у світу У рідних також крав Тримав юнак весь час наш І гірко плакав з ним Не знає куди діти Всі світові скарби
2019-03-14 06:51:12
30
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Nala
😍😍😍
Відповісти
2019-03-14 07:10:03
1
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Божествєнно) 😍😍😍
Відповісти
2019-03-28 19:42:47
1
Сандра Мей
Прекрасно🤩❤️
Відповісти
2022-10-27 16:16:11
Подобається
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1075
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1524