Що б стало, якби Сара не зустріла Віторі (до книги "З дівок у леді")

Бізельмоній

Як Сара б не світила ясним світлом в житті Торі То точно би депресія його звалила І після череди невдалих місій Його б з почесним співом схоронили Опісля цього здох зі скуки й Ронні І не світила б радістю в Зеорі його рожа І занепав би сиротілим садом їхній рід Зів'яв би і скукожився як та сухая роза Тоді б не знав життя святого Рональд За ним не народився б Ден і Мартін Крістін узагалі б ніде не знали І ссипавсь попелом весь всесвіт десь у марті (Мене змусили)

2018-12-27 20:04:17

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Юлія Гаргат

Як завжди шикарно😍😍😍

Відповісти

2018-12-27 20:05:30

Ірина Ko

Шедевр❤😻💕

Відповісти

2018-12-27 20:40:48

Лео Лея

Треба було цей вірш в книгу вставити👍

Відповісти

2021-03-22 11:30:30

Подобається

Інші вірші поета

Час Серце в шоколаді Пернатики Співавторство в усій красі

Інші поети

Псина

@darth_silence

mrs_nali

@mrs_nali

Jason Fairhurst Wall

@forever_is_always_now

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

3373

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

1765