Що б стало, якби Сара не зустріла Віторі (до книги "З дівок у леді")
Бізельмоній
Як Сара б не світила ясним світлом в житті Торі То точно би депресія його звалила І після череди невдалих місій Його б з почесним співом схоронили Опісля цього здох зі скуки й Ронні І не світила б радістю в Зеорі його рожа І занепав би сиротілим садом їхній рід Зів'яв би і скукожився як та сухая роза Тоді б не знав життя святого Рональд За ним не народився б Ден і Мартін Крістін узагалі б ніде не знали І ссипавсь попелом весь всесвіт десь у марті (Мене змусили)
27.12.2018
15
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Юлія Гаргат
Як завжди шикарно😍😍😍
Відповісти
27.12.2018, 20:05
1
Ірина Ko
Шедевр❤😻💕
Відповісти
27.12.2018, 20:40
1
Лео Лея
Треба було цей вірш в книгу вставити👍
Відповісти
22.03.2021, 11:30
Подобається
Інші вірші поета
Співавторство в усій красі Прикраси в волоссі Серце в шоколаді Жадана зустріч
Інші поети
David Laurent
@ledavdebvs
Veronika Yupyn
@Veronika_Yupyn
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4754
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1594