Що б стало, якби Сара не зустріла Віторі (до книги "З дівок у леді")
Як Сара б не світила ясним світлом в житті Торі То точно би депресія його звалила І після череди невдалих місій Його б з почесним співом схоронили Опісля цього здох зі скуки й Ронні І не світила б радістю в Зеорі його рожа І занепав би сиротілим садом їхній рід Зів'яв би і скукожився як та сухая роза Тоді б не знав життя святого Рональд За ним не народився б Ден і Мартін Крістін узагалі б ніде не знали І ссипавсь попелом весь всесвіт десь у марті (Мене змусили)
2018-12-27 20:04:17
15
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Юлія Гаргат
Як завжди шикарно😍😍😍
Відповісти
2018-12-27 20:05:30
1
Ірина Ko
Шедевр❤😻💕
Відповісти
2018-12-27 20:40:48
1
Лео Лея
Треба було цей вірш в книгу вставити👍
Відповісти
2021-03-22 11:30:30
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2263
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13129