007Запрошення на танок повний павуків ???00007
З капельницею рухаємося По спіралі у гаю Неможливо не слухати Неможливо не падати - Літаючи? Щось ви знаєте... Та не дозволяєте! - Вас запрошую елеганске На каву безхмарну... - Не дозволено посміхатися Не дозволено їсти. - Ви багато, багато думаєте... - Ви хочете мені подзвонити? - Я дзвоню тільки безкрилим, Тільки тим, котрих можно різати. Я дзвоню маленьким комахам, Щоб послухати анекдотів... - Ви такі жорстокі, як антибіотик - Я злодійську кваліфікацію маю Хочете, розповім, як флейта вночі мені грає? - Я не кажу, я кажу ви жорстокі, але не зовсім Чому ви такі мовчазливі, немов анекдоти вам заборонили? - Немаю можливості відповідати, на мене чекають халати Повні кішені гострого скла Омана зла... - Обманувати зло - благородне діло, а тим більше різати на шматки. То можливо жорстоко, але К І Н О М А Т О Г Р А Ф І Ч Н О Можно я про вас напишу вірша? - Не дуже хочу, але хто вам забороня? Тільки пишіть так, щоб не ідеалізувати І нікому не дати поняти - Це все? - Не дозволяю кохати. - Навіть небо? - А тим більше небо, крилатий. - Цікава табличка, тепер буду знати з якими віршами правильно руки мить. В коридорі нікого не було. Грало радіо десь. Кот. Мимо хтось пройшов, у чомусь зеленому: - Я спішу, в мене немає часу. - В мене теж, але мені немає куди спішити. - Ви чуєте флейту? - Так це ж сон. - Тоді ви повинні чути грозу. - Я не вмер? - Навіщо вам вмирати? Це сенсу немає, тим більше у мою зміну. - Поки ви на посту, я схоже, не вмру. - А хочете? - Навіщо? Я ще з капельницею не танцював. - Ви хочете зі мної зтанцювати? - А ви капельниця? - Так. - Тоді запрошую на танок... В коридорі нікого не було. А в гаю хтось був. Грало радіо.
2023-08-27 07:47:21
0
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3424
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
49
15
2181