Це хронічне. Її-бо капчик. 777
Генрі крадієць сенсу
Це хронічне Її-бо. К А П Чик Чикі-чикі? Бігають Сміються Її-бо Віддав купу гривень Цілу двадцятку Розрізав зуби І побіжав слухати телефони Ха Ха!!!! 🦷🦷🦷🦷🦷🤍💋🦷🦷🦷🦷
2024-02-03 10:22:36
2
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Генрі крадієць сенсу
@water IredGkPT7.8 на фото?) На фото я. А якщо про тематику вірша - можливо) дивак я...)
Відповісти
2024-02-07 09:57:30
1
water IredGkPT7.8
Я тільки що прочитав вірш, ну творчість на то й творчість, щоб бути зрозумілої не всім
Відповісти
2024-02-08 09:40:50
1
Генрі крадієць сенсу
@water IredGkPT7.8 авжеж)
Відповісти
2024-02-08 11:11:39
Подобається
Інші вірші поета
Дивлюсь. І було в мене два моря Автопортрет кінорежиссера. Вітчизняний продукт. 777. Дуже довга секунда. Людина
Інші поети
Wanter
@chees
Cristi Cristi
@cristi_sanchez
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11444
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3813