Крапка.
Генрі крадієць сенсу
Існувала крапка, на віконном склі. Я пробував відшкрябити, я пробував відмить. Але вона існує, але вона живе - вона у серці мріє, що виростить вона - та стане превиликою, а світ маленьким буде. Вона заповнить простір, своєї особой, думой. І буду я маленький, на її вікні. Вона мене відшшкрябити буде намагатись. А я буду маленьким, а я буду незгарбним... Існувала крапка, на віконном склі. Вчора пройшов дощ - тепер нема її.
2022-11-24 12:19:11
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Генрі крадієць сенсу
@Сандра Мей дякую ♡♡♡°•
Відповісти
2022-11-26 16:29:47
1
Лео Лея
Цікавий вірш🤔
Відповісти
2022-12-16 17:56:54
1
Генрі крадієць сенсу
@Лео Лея дякую!
Відповісти
2023-04-13 11:41:05
Подобається
Інші вірші поета
Кумедка Чорно-біла кішка Та-та-та Мовчання. Крапка з комой.
Інші поети
Time_Fune
@Time_Fune
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4266
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6197