Птахи (люди котрі краще за людей)
А що якщо птахи мріють стати людьми? По землі ходити, страждати що людьми народились вони. Пити воду з стакану зранку, та дивиться на зиму в вікно. Міркувати що треба хлібу, і що грошей зовсім нема. Їм бажається вивпити каву, коли лікар заборонив. Їм так лихо від того людства, але треба якась тай жити. Вони дивляться, ранком світає - сонце стукає у вікно. І таке бажання літати - але мозок каже, що ні. Ти людина, ти пам'ятаєш? Ти знаєш про це чи ні? Треба йти кудись та страждати - бо нема в тебе крил, нема. Пташки мріють про щось, можливо. А можливо не мріють зовсім... пташка буде кращей людиной, ніж сама по собі людина. Я люблю малювати картинки. Я хотів малювати вірша. Але чомусь вийшли літери. Що я зробив не так? Для кого вірш: для того, хто прочитає, та не буде знати що казати про цей вірш, бо він занадто дурний. Від кого вірш: від людини, яка уявляє себе людиной, та на самом ділі чи пляма від кави котру лікар заборонив, чи звичайна ржава скріпка. Чому саме: бо я дуже хочу мистецтва та все що в мене є це подорож до автобусної зупинки. Курити заборонено. Прохід через метро. Мистецтво заборонено. Людство заборонено. Не можна грати в кіно, діти! Зупинка.
2023-01-04 11:12:04
3
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
3351
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4323