Птахи (люди котрі краще за людей)
А що якщо птахи мріють стати людьми? По землі ходити, страждати що людьми народились вони. Пити воду з стакану зранку, та дивиться на зиму в вікно. Міркувати що треба хлібу, і що грошей зовсім нема. Їм бажається вивпити каву, коли лікар заборонив. Їм так лихо від того людства, але треба якась тай жити. Вони дивляться, ранком світає - сонце стукає у вікно. І таке бажання літати - але мозок каже, що ні. Ти людина, ти пам'ятаєш? Ти знаєш про це чи ні? Треба йти кудись та страждати - бо нема в тебе крил, нема. Пташки мріють про щось, можливо. А можливо не мріють зовсім... пташка буде кращей людиной, ніж сама по собі людина. Я люблю малювати картинки. Я хотів малювати вірша. Але чомусь вийшли літери. Що я зробив не так? Для кого вірш: для того, хто прочитає, та не буде знати що казати про цей вірш, бо він занадто дурний. Від кого вірш: від людини, яка уявляє себе людиной, та на самом ділі чи пляма від кави котру лікар заборонив, чи звичайна ржава скріпка. Чому саме: бо я дуже хочу мистецтва та все що в мене є це подорож до автобусної зупинки. Курити заборонено. Прохід через метро. Мистецтво заборонено. Людство заборонено. Не можна грати в кіно, діти! Зупинка.
2023-01-04 11:12:04
3
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4550
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10276