Крадіжка всесвіту людей
Генрі крадієць сенсу
Ні, не крадій, ти майстер що живий! Птахі в тиші кричать банальні фрази, Людина в пошуку домівки мрій, Натовп у темряві в магічному екстазі... Я радий, що крадіжка як тій шов - Його не бачно майже, то майстерність - Майстерність ввічливих вчорашніх мов, Майстерність руйнувати лицемірність... Кради, кради всесвіт у цих людей Вони не вміли вчасно цінувати Вони не вміли бачити своїх Вони не вміли ні любити, ні втрачати...
2022-10-07 16:15:08
9
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сандра Мей
Сильно сказано.
Відповісти
2022-10-28 16:25:03
1
Генрі крадієць сенсу
@Сандра Мей дякую °•
Відповісти
2022-10-29 06:26:44
1
Генрі крадієць сенсу
дякую, від щирого серця ♡°•
Відповісти
2022-11-06 17:38:35
Подобається
Інші вірші поета
Кут Біль Кіт надрозумник (настільки розумний що вказує людям своє місце та грає в нарди) Останній
Інші поети
Arin lee
@XxunchartedXx
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9356
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1702