Я?
Генрі крадієць сенсу
Я? Чи не я? Хто я? Я? Питання завершено Вікно зачинено У руках болю Я знайду долю? Я? Чи не я? Не розуміння - Я?
2022-10-30 16:25:11
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сандра Мей
Цікавий вірш. Змушує задуматись ким ми є. Але мені пощастило , бо я це усе що я люблю й відчуваю)😉 Я — я ( яка приймає себе усякою) Дякую за такий цікавий вірш.
Відповісти
2022-10-30 17:02:08
1
Генрі крадієць сенсу
@Сандра Мей дякую, дуже важливий коментар - з цікавою особистою думкою, дякую )) ♡°•
Відповісти
2022-10-30 17:16:37
1
Генрі крадієць сенсу
Дякую ♡♡♡°•
Відповісти
2022-12-23 09:15:15
Подобається
Інші вірші поета
Моя мова Краса душі алло таксі 838 Моя особиста свобода Життя.
Інші поети
Mimi Meow
@Mimi_meow
newOlyaPole
@newOlyaPole
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2590
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4037