Дитинство
Анастасія Гордієнко
Я знову бачу прекрасний той сон, Котрий мені щоночі сниться. Садочок грушевий, хатинка стара І дідусь, котрому щоразу не спиться. Я знову бачу прекрасний той сон, Як ми маленькими там зростали. Ставочок глибокий, крутий схил, З якого щоразу пірнали. Я знову бачу прекрасний той сон, Як ми пташок там малих годували. Вишенька мала, криниця вузька, І бабусині ромашки та мальви. Я знову бачу прекрасний той сон, Де ми в дитинстві разом бували. Дідусь на рибалці, страви з печі, І щасливо поруч зростали.
2023-08-12 12:26:46
0
0
Інші вірші поета
Кохана Моє життя зупинилось о п'ятій ранку... Мамо Я розлюблю тебе минулим літом...
Інші поети
MaggieB
@MaggieB
Ruqayyah Jkh
@Outcast_Writer
His Queen
@his_queen0926
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2144
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
44
3
850