Моє життя зупинилось о п'ятій ранку...
Анастасія Гордієнко
Моє життя зупинилось о п'ятій ранку, А точніше о четвертій п'ятдесят сім. Коли мене мати будила зі словами: -Доню, вставай, там всюди дим. Моє життя зупинилось ще раз, Коли почула від ракети гул. Мені перекрили кисень, Поки з-під нігтів вичищала бруд. Моє життя зупинилось ще раз, Коли з окопу діставала своїх. Мені перекрили кисень, Поки живими не відкопала їх. Моє життя зупинилось ще раз, Коли з сім'єю втратила зв'язок. Мені перекрили кисень, Поки не почула, що там все ок. Моє життя зупинилось навіки, Поки в країні йде війна. Мені перекриватиме кисень, Допоки не прийде мирна весна.
2022-10-24 11:03:53
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
😭😭😭 це на всіх українцях відзначилося
Відповісти
2022-10-24 14:50:54
Подобається
Анастасія Гордієнко
@Сандра Мей так, і ми всі не скоро оговтаємося😭. А особливо малеча
Відповісти
2022-10-24 16:07:47
1
Інші вірші поета
Ти зателефонуй мені завтра о сьомій... Досить Мамо Кохана
Інші поети
Veronika Yupyn
@Veronika_Yupyn
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3023
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3506