Нікого не бентежить Як доля все переверне
Ніхто не думав, що колись Ми будемо тримати злість На того з ким були ми так близькі Мов дві краплі той води Не мов питарди приміські Бабахають в руках людських Та злість і гордість Мов...намисно, Керує світом цим, так ненависно Хоч не дозволено нам всим Цим керувати лихом злим Але нікого не бентежить Як доля все переверне Все те, що коїться тут зараз Стосується тебе й мене)
2018-08-04 12:23:02
7
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4104
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1714