Бабусі...
Бабуся моя єдина, Найдобріша у світі людина. Сумую за твоїми словами, І щирими люблячими очами. Сумую за кожною зморшкою на обличчі, Твої сережки тобі так личать! При зустрічі пригорну до себе так сильно, І буду дивитись на тебе так довго і пильно. Щоб запам'ятати кожну лінію й зморшки на пальцях, І вигляд тих щік без рум'янця. Мені так тебе мало... Мені тебе справді невистачало! Я так сумувала! Не плач моя мила, Ти будеш щаслива! Все заради тебе моя голубка! Тепер біля тебе я моя любка! Я так сумувала начужбині! За рідною посмішкою її... Бабусю рідненька моя, Тільки не йди. Побудь біля мене ще трішки хоч би... Я так сумувала! Покою не знала, І лиш біля тебе... Спокійніше стало. Присвячується моїй бабусі...
2019-04-21 20:44:31
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Martha Flower
Дуже красивий вірш!
Відповісти
2023-02-22 12:17:23
Подобається