Бабусі...
Бабуся моя єдина, Найдобріша у світі людина. Сумую за твоїми словами, І щирими люблячими очами. Сумую за кожною зморшкою на обличчі, Твої сережки тобі так личать! При зустрічі пригорну до себе так сильно, І буду дивитись на тебе так довго і пильно. Щоб запам'ятати кожну лінію й зморшки на пальцях, І вигляд тих щік без рум'янця. Мені так тебе мало... Мені тебе справді невистачало! Я так сумувала! Не плач моя мила, Ти будеш щаслива! Все заради тебе моя голубка! Тепер біля тебе я моя любка! Я так сумувала начужбині! За рідною посмішкою її... Бабусю рідненька моя, Тільки не йди. Побудь біля мене ще трішки хоч би... Я так сумувала! Покою не знала, І лиш біля тебе... Спокійніше стало. Присвячується моїй бабусі...
2019-04-21 20:44:31
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Martha Flower
Дуже красивий вірш!
Відповісти
2023-02-22 12:17:23
Подобається
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1262
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1716