Anxiety?? (Song/Poem)
When I'm filled with worry, And my heart begins to beat fast, Everything seems to much, It pushes down on me, Takes away my breath, Seems as if I'm trapped, And that the world is against me, That it's coming for me, But it's not gonna stop me, I'm stronger than it, I can fight through it, It's not gonna stop me from living, Stop me from chasing my dreams, Even if it fills me dread and excitement, Even if it makes me worry, It's scary to feel this way, To think this way, But it's just something I can't not help, It's programmed into me, It's just something I have to live with, Wish that my brain wouldn't, cause this never ending worry, That it wouldn't think of the worse outcomes, But it's not gonna stop me, I'm stronger than it, I can fight through it, It's not gonna stop me from living, Stop me from chasing my dreams, Even if it fills me dread and excitement, Even if it makes me worry, But it's not gonna stop me, It's not going to stop me,
2019-01-06 12:46:35
14
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Ren
😍😍😍
Відповісти
2019-01-06 15:24:50
1
alvahmara
It's more like a song👌
Відповісти
2019-01-06 15:43:19
1
C A Quinn
@Anthony Ryabusha No it's about not letting panic attacks take over me, not stopping me from living my life or chasing my dreams. It's about me trying to fight through the panic attacks so that they can't control my life completely.
Відповісти
2019-01-06 17:07:03
1
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
70
4
11157
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2367