Не він убив!
Іллаір Гетт
Мов слідом від меча розмічені фронти. Ціною сотен душ вони ті землі все ділили. В пустих траншеях висохші сліди. Самі траншеї, мов на тілі жили. І мідний кров ту землю охопив, Зкував, притис, забравши сили. З небес багряний дощ тоді полив. Під чоботом мішалась кров і глина. Неподалік десь кулемет палив й гасив. В мішках з набоями десь мішанина. Схопивсь за голову контужено хтось впав. Струмочки крові мов із пляшок вина. З вогнем у серці хтось рішуче встав, Згубивши погляд між колючим дротом. Навівши мушку подих він затамував – У грудях біль розлився льодом. І в мить навколо світ затих, Та зрозумів солдат це тільки згодом, Коли все тіло жар зненацька охопив. І видихнув з полегшенням хлопчина. Щасливий був – не він убив! Його позбавили провини.
2019-12-17 22:50:25
5
0
Інші вірші поета
Я – Держава! Забуті королі Гармонія часу Чи хтось би знав?
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11168
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1375