Не він убив!
Мов слідом від меча розмічені фронти. Ціною сотен душ вони ті землі все ділили. В пустих траншеях висохші сліди. Самі траншеї, мов на тілі жили. І мідний кров ту землю охопив, Зкував, притис, забравши сили. З небес багряний дощ тоді полив. Під чоботом мішалась кров і глина. Неподалік десь кулемет палив й гасив. В мішках з набоями десь мішанина. Схопивсь за голову контужено хтось впав. Струмочки крові мов із пляшок вина. З вогнем у серці хтось рішуче встав, Згубивши погляд між колючим дротом. Навівши мушку подих він затамував – У грудях біль розлився льодом. І в мить навколо світ затих, Та зрозумів солдат це тільки згодом, Коли все тіло жар зненацька охопив. І видихнув з полегшенням хлопчина. Щасливий був – не він убив! Його позбавили провини.
2019-12-17 22:50:25
5
0
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1515
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1683