Я – Держава!

Іллаір Гетт

(18+)
Я – Держава! Не вчіть мене, як існувать. І хоч я існувала дуже мало. Та це не привід глузувать. Я – Держава! І мій народ пізнав війну. Достатньо я страждала. Проте яку заплачено ціну? Я – Держава! Та приберіть ви свої руки. І поки може не сказала, Та суверенна я, не сука. Я – Держава! І грошей ваших не візьму. Вся вдячність у банкнотах? Стривайте! На таке я не піду! Я – Держава! Спокуслива, наівна, молода. Згвалтована багатими мужами. Я корумпована... Я зламлена... Та ще жива!

2020-12-17 12:59:39

Інші вірші поета

Не він убив! Забуті королі Чи хтось би знав? Гармонія часу

Інші поети

Рада

@Rada_

Uina Ku

@mayor_hija

Gang Little

@Ganglittle

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11208

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

3656