Майже півроку пройшло як я почав змінювати своє життя; я потопав, виринав, ліз на Олімп, здобував голови божеств і омріяну ейфорію;

Особистий запис 02. 08. 2025
Моя мила Надін є для мене сховком від усього світу. Всієї бентеги і метушні. З нею ми тікаємо разом від реальностях, в яких опиняємося. Завжди відчуваю її руки, завжди чую її голос і її присутність;

Особистий запис 03. 08. 2025
Ще один серпневий і не дуже веселий день добігає кінця, розмальовуючи небо рожевими барвами

Особистий запис 06. 08. 2025
Стало якось більше кисню;
Чи сумуватиму я за тим, що відбулося за цей період часу? Ні. Я думаю ні. Можливо так, буду згадувати час від часу. Одне прикро - не відчував я тут затишку і не повертався сюди з відчуттям захисту і комфорту. Це, звичайно, виштовхнуло мене з зони комфорту у зону росту. Але... Зону комфорту треба постійно розширювати, а не нищити;

Особистий запис 09. 08. 2025
Зазвичай бувають тяжкі дні. Тягнуться липкою ниткою буденності тисняви і плісняви. А бувають легкі як сьогодні. Я не звик писати в записах все прямо. Я пишу завуальовано, щоб згадати цей день міг тільки я. А читачі мої інтерпритації цього дня. Навіщо я це роблю? Бо просто прикольно :)

Особистий запис 10. 08. 2025
Засинати і прокидатися під звуки сирени оце і є наша сувора реальність. Їду додому з сотнею гривень у гаманці. Комусь потрібно більше, щоб вижити, а комусь щоб вижати всі соки;

Особистий запис 11. 08. 2025
Я зіпсував чистий аркуш, але завдяки цьому навчився писати;

Особистий запис 13. 08. 2025
Дякую, з тобою було легко;
Я знову відчуваю застій. З одного панцира я непомітно обріс іншим. Трохи вільнішим і зручним, але все ж таки обріс. Це літо було незабутнім. Новим і незвичним, а найголовніше я провів його зі своєю Надін;

Особистий запис 14. 08. 2025
В минулому житті я і справді був деревом. Стояв на місці. Ріс повільно майже непомітно. Говорив до всіх шелестом лисття. Тому мене й не розуміли зовсім. Стояв як отой дуб;

Особисти запис 15. 08. 2025
Я не хочу нічого знати, бо всі мої знання це сміття і бруд;

Особистий запис 16. 08. 2025
Давно мені земля хлібом не пахла. Скучив я за літом у селі. Воно відчувається затишно і по особливому. Я відчував те, що я споглядав. Дорога навіювала думки; Та коли я повертався в моїй душі буянило зелене море вічності;

Особистий запис 17. 08. 2025
У всіх моїх пригодах і завжди зі мною був тільки Він. Господь Бог. І говорив Він до мене і розумів слово Його я. І говорив голосом, схожим на мій. Вів мене рукою Своєю - десницею, хоч і відставав я. Говорив в тайні у пітьмі, щоб я при світлі говорив людям, що Він є шлях і світло і істина в Ньому. Що не істинно, або не правдиво ніколи Він не говорив і у словах своїх був краткий;

Особистий запис 20. 08. 2025
Я ніби білий кінь Шептало, що отримав омріяну свободу, але ця свобода опинилась для нього рабством. Дійсно, свобода це рабство. Це рабство у яке ти сам себе заганяєш; Я знову відчував ніби повільно сходжу з розуму. Відчував ніби все це скінчилось. До мене знову поверталася дереалізація; Я відчуваю як згасаю. Як згасають мої очі і як я втрачаю смак до життя;

Особистий запис 21. 08. 2025
Я підбирав не ті слова;
Насправді найсильнішим наркотиком для мене залишалась музика. З нею я відчував легкість і ейфорію, з нею я міг тріпувати у своїх альтернативах і фантазіях. З нею я відчував як в моїй душі розцвітає сад.
Я підбирав не ті слова, які могли бути комусь корисні;

Особистий запис 23. 08. 2025
Я почав розуміти значно більше речей, які до цього лежали просто на поверхні. Я почав відчувати значно глибше ніж до цього. Ніби я прожив купу чужих життів. Прожив кожен момент і осягнув його повноту.

Особистий запис 24. 08. 2025
Кімната ніколи так не була сповнена світлом. Все здавалось одним суцільним дежавю, а спогади вигаданими. Я переживав це знову і знову. Вчораншня ніч була кошмаром для мене. Жосткий тріп, провали в пам'яті. Темрява, що тиснула з усіх боків на голову. Я сам свідомо обрав жити в цій темряві. Осінь стрімко наближалась. Ми почали тепліше вдягатись.

Особистий запис 26. 08. 2025
Я дощ. Я вічний як небо. Всі хочуть повернути 2021, а я просто не хочу спати наодинці. Хочу увімкнути і переглянути останні півроку як фільм на великому екрані. Згадати і бути вічним.

Особистий запис 29. 08. 2025
Втративши свою поетичну натуру я здобув плебейську. Обріс нудьгою, буденністю та рутиністю. Гріховне місто не засмоктало мене, а змінило. В гіршу сторону чи в кращу я навіть не полонив свою голову подібними думками. Знаю лише одне - став тим, ким мріяв;