Морально застряглий
іноді варто відступити на пару кроків назад для того, щоб розбігтися;
Особистий запис 29. 04. 2026
Я стою на краю прірви далі тільки вода і мені довелося стрибати;
Коли здається що запізнився, виявляється, що прийшов занадто рано. Верби, берези і мої улюблені каштани з білим цвітом все це нарешті забуянило і виплеснулося своїми барвами у мій зір та свідомість, міцно нагадуючи мені про минуле життя. Все це наповнює мене, але я позбувся тієї поетичності, легкого полету думки і слова. Я до сих пір живу відчуттями, що полишились три роки тому;
Особистий запис 01. 05. 2026
Тепер сонячно буде завжди;
Я бережу у своєму серці квітень 2025 року. Він для мене особливий як і весь цей рік. Я часто згадую 2023 рік і розумію, що пишу ці записи вже 4 рік. Я змінився і буду змінюватись далі. Це істинне призначення цих записів: простежити за своїми змінами, щоб рости як дерево яким я був в минулому житті;
Я наршеті дочекався. Білий цвіт каштанів і моє улюблене зелене море вічності. Наступило тепло для тіла та душі;
Особистий запис 05. 05. 2026
Я відчуваю свіжість.
За весь час поки я тут не відчував свіжості як колись. Та тепер я відчуваю себе оновленим та свіжим, повністю пробудившимся від сну. Життя відкладене на завтра тягнуло за собою багаж нереалізованих вчасно амбіцій. Як і відкладені записи згасали, засинаючи в думках. Їдучи в метро споглядав за людьми. Мою увагу, особливо, привернув чоловік, що бадьорим темпом лівої руки (він був шульга) записував щось у свій зошиток. Він щось вигадував, бо робив вдумливі паузи. Такі паузи коли ти почерпуєш натхнення і маєш наміри занотувати, щоб не забути. Звичайний чоловік в метро надихнув не забувати і не відкладати писати особисті записи;
Особистий запис 29. 04. 2026
Я стою на краю прірви далі тільки вода і мені довелося стрибати;
Коли здається що запізнився, виявляється, що прийшов занадто рано. Верби, берези і мої улюблені каштани з білим цвітом все це нарешті забуянило і виплеснулося своїми барвами у мій зір та свідомість, міцно нагадуючи мені про минуле життя. Все це наповнює мене, але я позбувся тієї поетичності, легкого полету думки і слова. Я до сих пір живу відчуттями, що полишились три роки тому;
Особистий запис 01. 05. 2026
Тепер сонячно буде завжди;
Я бережу у своєму серці квітень 2025 року. Він для мене особливий як і весь цей рік. Я часто згадую 2023 рік і розумію, що пишу ці записи вже 4 рік. Я змінився і буду змінюватись далі. Це істинне призначення цих записів: простежити за своїми змінами, щоб рости як дерево яким я був в минулому житті;
Я наршеті дочекався. Білий цвіт каштанів і моє улюблене зелене море вічності. Наступило тепло для тіла та душі;
Особистий запис 05. 05. 2026
Я відчуваю свіжість.
За весь час поки я тут не відчував свіжості як колись. Та тепер я відчуваю себе оновленим та свіжим, повністю пробудившимся від сну. Життя відкладене на завтра тягнуло за собою багаж нереалізованих вчасно амбіцій. Як і відкладені записи згасали, засинаючи в думках. Їдучи в метро споглядав за людьми. Мою увагу, особливо, привернув чоловік, що бадьорим темпом лівої руки (він був шульга) записував щось у свій зошиток. Він щось вигадував, бо робив вдумливі паузи. Такі паузи коли ти почерпуєш натхнення і маєш наміри занотувати, щоб не забути. Звичайний чоловік в метро надихнув не забувати і не відкладати писати особисті записи;
Коментарі