Човен на хвилях
приступи переживання могутності та безсилля, я хвиля і човен на хвилі
Особистий запис 10. 03. 2025
Поки я спав - моя душа подорожувала поміж тисячі інших світів і інших вимірів. В різних обставинах і зовсім різних формах та видах буття. Свідомість блукала як не прикаяна. Поки я спав.
Особистий запис 14. 03. 2025
Будучи в цих роз'їздах я бачив долі інших людей. Хоча б поверхнєво. Я відчував деякий легкий симбіоз з їхнім культурним простором. І люди це саме те, з чого зіткана наша метушня.
Особистий запис 15. 03. 2025
Дощ. ліхтарі проїзжающих мимо машин. Я думав, як швидко і без болю позбавити себе життя. В усіх усюдах я відчував себе зайвим. Без майбутнього і перспектив. Я бачив лиш морок, що на мене чекає.
(19:49)
Я виглядав як сам образ смерті. Худе, бліде тіло яке являло тільки морок і страх своїм образом. Я родився не в той час і не в тому місці. Я не бачу жодного світла у своєму житті. Завжди я був зайвим і не доречним. Зайвий, колючій око несумісний пазл. Тому мені краще загинути, ніж обтяжувати когось. Я суцільне розчарування. Я не той хто їм потрібен. Прийде час і той самий карабін розкришить мою головешку.
Особистий запис 18. 03. 2025
Я помру цією весною, якщо мій човен таки потоне і піде на дно. Без виправдань і причин. Сон погіршився. Кошмари у ві сні й наяву. Я суцільний кошмар. Я все ближче і ближче до цього, ніж був раніше. Але поки на борту оголосили "Без паніки"
Особистий запис 22. 03. 2025
Небо - розпечена жаровня, що торкалася до всього, що траплялося на шляху, відзеркалювало і зафарбовувалось. Ніби майстерня самого Гермеса яка з пилу та жару виковувало щось могутнє
Особистий запис 24. 03. 2025
Це Вона прищепила до мене відчуття, що нібито треба прагнути постійно і в усьому досконалості. Щоб все було ідельним, чітким і строгим. Я по своїй природі завжди залишаюся невимушеним. І це суперечило самому собі. Тепер завжди стараюся робити все ідеально. Але ідеал це лиш витівка. Я і для неї прагнув завжди в усьому бути кращим. Даремно. Я зламав себе. Вже пройшло три місяці з моменту моєї обіцянки, коли я пообіцяв собі забути Її.
Особистий запис 26. 03. 2025
Чому мені здається, що я знаю відчуття, досвід яких я не мав? Може це моя широка, багата уява провертає такі витівки з моєю свідомістю. Або ж навпаки сама підсвідомість заграє з почуттями. Я не міг цього нічим пояснити, але іноді у мене таке відчуття, ніби я прожив уже 100 таких життів. Одне залишається близьким до істини: людина нічого нового не вигадує, а просто повторює вчинення кимось іншим.
Особистий запис 28. 03. 2025
І тут я все зрозумів і мене знову пройняло. Мені треба не шукати вітра в полі, а спіймати вже того клятого метелика навіть якщо він літає над прірвою.
Особистий запис 29. 03. 2025
Господній замисл стосовно мене мені не зрозумілий. Не можливо очиститися і зробитися подібним Богові. Я не кристально чиста людина. Я імпульсивний і знаходжусь у вічній динаміці навіть стосовно своїй власних переконань. Я не знаю ні цілі своєї, ні мети, ні дороги, якою йду і спіткаюся. Постійно падаючи і підводячись.
Особистий запис 31. 03. 2025
Демон, що живе в кожному з нас. Прийде час і його стримувати стане неможливо. Гріхом і життям по плоті ми його кормимо, роблячи дужим і голодним ще більше. Він криє в собі найпотіємніші і найтемніші бажання
Особистий запис 10. 03. 2025
Поки я спав - моя душа подорожувала поміж тисячі інших світів і інших вимірів. В різних обставинах і зовсім різних формах та видах буття. Свідомість блукала як не прикаяна. Поки я спав.
Особистий запис 14. 03. 2025
Будучи в цих роз'їздах я бачив долі інших людей. Хоча б поверхнєво. Я відчував деякий легкий симбіоз з їхнім культурним простором. І люди це саме те, з чого зіткана наша метушня.
Особистий запис 15. 03. 2025
Дощ. ліхтарі проїзжающих мимо машин. Я думав, як швидко і без болю позбавити себе життя. В усіх усюдах я відчував себе зайвим. Без майбутнього і перспектив. Я бачив лиш морок, що на мене чекає.
(19:49)
Я виглядав як сам образ смерті. Худе, бліде тіло яке являло тільки морок і страх своїм образом. Я родився не в той час і не в тому місці. Я не бачу жодного світла у своєму житті. Завжди я був зайвим і не доречним. Зайвий, колючій око несумісний пазл. Тому мені краще загинути, ніж обтяжувати когось. Я суцільне розчарування. Я не той хто їм потрібен. Прийде час і той самий карабін розкришить мою головешку.
Особистий запис 18. 03. 2025
Я помру цією весною, якщо мій човен таки потоне і піде на дно. Без виправдань і причин. Сон погіршився. Кошмари у ві сні й наяву. Я суцільний кошмар. Я все ближче і ближче до цього, ніж був раніше. Але поки на борту оголосили "Без паніки"
Особистий запис 22. 03. 2025
Небо - розпечена жаровня, що торкалася до всього, що траплялося на шляху, відзеркалювало і зафарбовувалось. Ніби майстерня самого Гермеса яка з пилу та жару виковувало щось могутнє
Особистий запис 24. 03. 2025
Це Вона прищепила до мене відчуття, що нібито треба прагнути постійно і в усьому досконалості. Щоб все було ідельним, чітким і строгим. Я по своїй природі завжди залишаюся невимушеним. І це суперечило самому собі. Тепер завжди стараюся робити все ідеально. Але ідеал це лиш витівка. Я і для неї прагнув завжди в усьому бути кращим. Даремно. Я зламав себе. Вже пройшло три місяці з моменту моєї обіцянки, коли я пообіцяв собі забути Її.
Особистий запис 26. 03. 2025
Чому мені здається, що я знаю відчуття, досвід яких я не мав? Може це моя широка, багата уява провертає такі витівки з моєю свідомістю. Або ж навпаки сама підсвідомість заграє з почуттями. Я не міг цього нічим пояснити, але іноді у мене таке відчуття, ніби я прожив уже 100 таких життів. Одне залишається близьким до істини: людина нічого нового не вигадує, а просто повторює вчинення кимось іншим.
Особистий запис 28. 03. 2025
І тут я все зрозумів і мене знову пройняло. Мені треба не шукати вітра в полі, а спіймати вже того клятого метелика навіть якщо він літає над прірвою.
Особистий запис 29. 03. 2025
Господній замисл стосовно мене мені не зрозумілий. Не можливо очиститися і зробитися подібним Богові. Я не кристально чиста людина. Я імпульсивний і знаходжусь у вічній динаміці навіть стосовно своїй власних переконань. Я не знаю ні цілі своєї, ні мети, ні дороги, якою йду і спіткаюся. Постійно падаючи і підводячись.
Особистий запис 31. 03. 2025
Демон, що живе в кожному з нас. Прийде час і його стримувати стане неможливо. Гріхом і життям по плоті ми його кормимо, роблячи дужим і голодним ще більше. Він криє в собі найпотіємніші і найтемніші бажання
Коментарі