Бетон і мозолі
Всюди бетон, а мозолі на ногах дають про себе знати хоч і малі, живу завтряшнім днем забуваю про вчорашній
Особистий запис 01. 05. 2025
Я не знав її імені. Не знав її історії. Бог почув мене навіть коли я не говорив.
Особистий запис 02. 05. 2025
Зразковий громадянин Іван Іванович.
Наркомани, алкоголіки та бандити залишали слід в історії. Я постійно знаходив у всьому якийсь символізм. Шукав знаки і символи там де, здається, їх і не було. Йшов по місту наче тінь, наче примара покидаючи цю метушню і тлін.
Особистий запис 03. 05. 2025
Витягнув з себе все старе та непотрібне і почав потроху закладати нове. Почав бачити слабість. І шукати у відзеркаленнях себе. Шукав у людях, персонажах, спогадах і мріях.
Особистий запис 04. 05. 2025
Швидко промайнув квітень. Відбуянив цвіт фруктових садів і зоставив в собі ті потоки мертвих, агресивних вод. Здається, ніби, й я полишив там свій панцир. Нквдісти ходять поміж нами. Вишукують. Місто немов під ковпаком, а сам під прицілом.
Особистий запис 05. 05. 2025
555
Три п'ятірки хороший знак. Здавалося, що ніщо не в силах зіпсувати мій настрій. І я знову навчився плавати на хвилях атараксії. Моєї омріяної, приємної.
Особистий запис 07. 05. 2025
Світ ловив мене та (не) спіймав
Провінція наздогнала і з'їла мене. Похмуре, гріховне місто. Я викарапкуюсь що сили, але воно крутить мене у своїх бурхливих струмках. Вчора відчувалося все на надзвичайно природньому рівні. Вище ніж свідомість - інша її сторона, що зірвала всі маски буденності.
Люди довкола були якимись маргіналами і здається, ніби, я сам став таким. Зітер свою особистісь. Став не тим, ким хотів стати. Я думав, що я висока людина - високої взнеслої цілі в житті, а фактично став ніким іншим як звичайним споживачем. Людство це паразит на планеті, яка скоро його виплюне з полегшенням.
Особистий запис 01. 05. 2025
Я не знав її імені. Не знав її історії. Бог почув мене навіть коли я не говорив.
Особистий запис 02. 05. 2025
Зразковий громадянин Іван Іванович.
Наркомани, алкоголіки та бандити залишали слід в історії. Я постійно знаходив у всьому якийсь символізм. Шукав знаки і символи там де, здається, їх і не було. Йшов по місту наче тінь, наче примара покидаючи цю метушню і тлін.
Особистий запис 03. 05. 2025
Витягнув з себе все старе та непотрібне і почав потроху закладати нове. Почав бачити слабість. І шукати у відзеркаленнях себе. Шукав у людях, персонажах, спогадах і мріях.
Особистий запис 04. 05. 2025
Швидко промайнув квітень. Відбуянив цвіт фруктових садів і зоставив в собі ті потоки мертвих, агресивних вод. Здається, ніби, й я полишив там свій панцир. Нквдісти ходять поміж нами. Вишукують. Місто немов під ковпаком, а сам під прицілом.
Особистий запис 05. 05. 2025
555
Три п'ятірки хороший знак. Здавалося, що ніщо не в силах зіпсувати мій настрій. І я знову навчився плавати на хвилях атараксії. Моєї омріяної, приємної.
Особистий запис 07. 05. 2025
Світ ловив мене та (не) спіймав
Провінція наздогнала і з'їла мене. Похмуре, гріховне місто. Я викарапкуюсь що сили, але воно крутить мене у своїх бурхливих струмках. Вчора відчувалося все на надзвичайно природньому рівні. Вище ніж свідомість - інша її сторона, що зірвала всі маски буденності.
Люди довкола були якимись маргіналами і здається, ніби, я сам став таким. Зітер свою особистісь. Став не тим, ким хотів стати. Я думав, що я висока людина - високої взнеслої цілі в житті, а фактично став ніким іншим як звичайним споживачем. Людство це паразит на планеті, яка скоро його виплюне з полегшенням.
Коментарі