Чи хто назвав би тебе пані?
Отак би руку помічи тянув? Отак згораючи в любові В солодкім болі потонув? Чи хтоб тримав твої тендітні руки Коли вони замерзлі та без сил І на руках тебе носив. Я також помочі просив І ти приходила і радий був я тебе чути Мені твоїх слів підтримки не забути Давала віру та надію Коли я такий непречипурений, незграбний та не взутий. Але любов'ю все ж окутий
2023-03-18 20:44:43
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Йоганн Верес
ДЯКУЮ!)
Відповісти
2023-03-19 15:15:35
Подобається
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2223
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12972