Естетика лісу в тумані
Йоганн Верес
Естетика лісу в тумані Абстрактність думок моїх плинь Не бачиш ми ходим в обмані Глибоко погляд розкинь Ми ходим, шукаєм блаженні гнані за правду Ми діти землі, її топчимо обітованну Голу та босу не менше прекрасну. Збережи ці вірші, коли згадка сягне і тіло і душу і розум Ти читай їх під вечір наче звичайну прозу
2022-12-09 19:21:19
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Юлія Богута
Гарний вірш
Відповісти
2022-12-10 09:19:12
1
Йоганн Верес
@Юлія Богута дякую
Відповісти
2022-12-10 18:48:09
Подобається
Інші вірші поета
Чи хто назвав би тебе пані? Душа вона у грудях Єдине Тягар
Інші поети
Sneha Das
@curiousdreamer
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9036
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2625