Обрії

J 131

І що тепер, всі обрії відкрито На вибір маєш тисячі смертей Смієшся, кажеш, що тебе уже убито Ти втратив віру в себе та людей. Шукаєш відчай, крапельку надії Так хочеш попросити грам тепла Ти думав , що любов - ці всі події Не змінять час, спаливши все до тла. Ти вірив, що цим разом тобі вдасться Піднятися , злетіти й далі жить На фінішній зірвати своє щастя Пройти над прірвою, тримаючись за мить. І що ? Ось фініш. Прошу, перемога! Твій п'ядестал горить пустим вогнем... Щасливий ти? Знайшов свою дорогу ? - Зустрів там смерть під оплески поем..

2019-08-01 21:28:15

3

0

Схожі вірші

Всі

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

85

0

4934

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5651