Обрії
J 131
І що тепер, всі обрії відкрито На вибір маєш тисячі смертей Смієшся, кажеш, що тебе уже убито Ти втратив віру в себе та людей. Шукаєш відчай, крапельку надії Так хочеш попросити грам тепла Ти думав , що любов - ці всі події Не змінять час, спаливши все до тла. Ти вірив, що цим разом тобі вдасться Піднятися , злетіти й далі жить На фінішній зірвати своє щастя Пройти над прірвою, тримаючись за мить. І що ? Ось фініш. Прошу, перемога! Твій п'ядестал горить пустим вогнем... Щасливий ти? Знайшов свою дорогу ? - Зустрів там смерть під оплески поем..
2019-08-01 21:28:15
3
0
Інші вірші поета
Ти винна.. Бабусі Спіймати нас.. Зима
Інші поети
Jasmin Robledo
@jasmerrrn
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2380
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3126